Розділ 5.

Кевін не міг заснути. Щоразу, варто було йому зімкнути очі, він чув голос тієї дівчини. Вона просила, ні, благала допомогти їй. Хлопець бачив, як вона біжить мокрою і слизькою дорогою. Але варто було цій дівчині підняти капюшон, як блиснули червоні очі, а з куточка рота тоненькою цівкою потекла кров.

Так юнак ще прокрутився у ліжку кілька годин. І щойно він задрімав, як зрадницьки задзвонив будильник. Кевін сів на край ліжка і протер сонні очі. У вікно пробивалося сонячне світло. Хлопець підійшов до вікна і відчинив штори. Сонце в раз залило світлом усю кімнату, а коли Кевін прочинив вікно, щоб провітрити, донеслося дзвінке щебетання птахів.

В Ерлі вже кипіло життя. Усі готувалися до свята, Відьомської Ночі. Щось на кшталт місцевого Гелловіну, тільки якоюсь мірою навіть цікавіше. Вважалося, що 30 квітня четвертого місяця вся нечисть просочується до людей і танцює з ними навколо багаття.

У п'ятнадцятому столітті цього дня обов'язково спалювали відьму, щоб показати перевагу Людини над Темрявою. Зараз, у цивілізованому світі цього не робили. Залишилися просто веселі гуляння, які приваблювали не тільки туристів, а й місцевих. Звісно, Кевін не вірив у Темні сили, йому просто подобалося це свято своєю невимушеною атмосферою. Хоча останні роки три, йому не вдавалося там побувати через навчання та поїздку до Лос-Анджелеса. Але тепер юнакові навіть вдалося вмовити друга піти.

Кевін умився і розігрів собі сніданок. До школи сьогодні не потрібно було йти. Адміністрація брала участь в організації свята. Тож учням дали вихідний, однак, зобов'язали з'явитися на свято. Драмгурток готували постановку, кулінари - частування, а танцюристи обрали кілька людей, щоб поставити номер. Спочатку Кевін теж хотів танцювати, але склад уже сформували, і ставити людину, яка нещодавно повернулася, було не з руки. Це його не засмутило. Навпаки, Кевін зрадів, що зможе просто насолодитися святом.

Посмаживши собі яєчню, він вирішив набрати друга. На іншому кінці почувся сонний голос.

- Ти чого в таку рань? Робити нічого?

Кевін усміхнувся.

- Забув вимкнути будильник. Ти ж пам'ятаєш, що ми йдемо сьогодні ввечері на свято, Дереку?

- Так, пам'ятаю я, - невдоволено пробурчав заспаний хлопець, - Пам'ятаю! Ти б мені ще посеред ночі подзвонив і нагадав!

Кевін пирснув і відключився. Він подумав: "Дерек невиправний..."