Розділ 20.

Єсенія.

Коли ми з Фієром повернулися до хатинки, то я помітила Кузьму та Саламандру, які схилившись над аркушем ватману, малювали якісь схеми та про щось палко сперечалися.

— Ярославо! Оце так сюрприз! — вигукнула я до подруги та кинулася на зустріч, обіймаючи її.

— Єсю! — Ярослава міцно стиснула мене в обіймах та серйозно додала. — Ти дуже вчасно Ходи сюди. Дивись, що в нас вийшло! — її очі сяяли азартом.

— Можна й мені глянути? — обережно спитав Фієр, також підходячи до столу.

— Дядьку, ти ще питаєш! — пирхнула дівчина. — Авжеж, долучайся! До речі, ви як? Помирилися? — вона прискіпливо подивилася на нас, але я поспішила сховати погляд та удала, що уважно розглядаю намальовані схеми.

— Ми вирішили залишитися друзями, — м’яко усміхнувшись проговорив Фієр.

— Он як! — простягнула дівчина. — Ну, ладно. Потім про все розкажете. Зараз погляньте сюди, — дівчина взяла до рук олівець та провела якусь лінію.

— Це що? — спитала в неї, адже не могла зрозуміти цей символ.

— Умовний кордон, — пояснила Саламандра. — Я підтримую ідею Кузьми та пропоную почати ставити захист саме з Хаотичного Світу. Ми встановимо в кількох метрах від будинку захисне магічне поле. Наприклад, ось тут — вона намалювала ще кілька символів. Це його межа. Переступити її біороботи не зможуть без нашого дозволу. А якщо й переступлять, опиняться під владою місцевого нашого магічного поля, яке там досить сильне…

— Це може спричинити надзвичайну магічну бурю, — промовила я, з жахом уявляючи які можуть бути наслідки такого втручання. — Та і як ми їх заманимо туди? Неонікс вже давно все вирахував. Йому відомо про всі світи на цьому перехресті…

Я важко зітхнула та сіла поруч з Хранителем. Кузьма тут же поклав свої руки мені на плечі, обережно притиснувши до грудей. І ці обійми здалися мені найтеплішими та найріднішими. Я навіть на мить заплющила очі, дозволивши собі насолодитися цими відчуттями.

— Крім Хаотичного, Єсю, — нагадав Кузьма. — І це єдина можливість порушити їхні загарбницькі плани.

— А що як вони знищать це милий світ? Так, він дуже нестабільний, незаселений навіть, але я дуже його люблю… Його природа та енергетика незрівнянна.

— Я все-таки маю надію на допомогу Всесвітньої Магічної Ради… Ну, й наших друзів, звісно.

— Тайпан це обіцяв взяти на себе. Магічну Раду так точно, — впевнено проговорила Ярослава. — Я чула, як він давав подібні вказівки.

— Добре, нехай так. А що ми скажемо Неоніксу? — поглянула на друзів я.

— Скажемо те, що він хоче почути. Ми згодні на співпрацю. І хочемо познайомити його з цим світом… — запропонував Едрік.

— А тут його чекатиме пастка, — зауважив Фієр. — Ми ризикуємо, друзі. Ми можемо не розрахувати сили. Ми можемо опинитися перед ворогом, який в рази сильніший за нас!

— Ти маєш рацію, Фієре, — проговорив Кузьма. — Мене теж це лякає. Але… Я готовий ризикнути.

— Це все твій вплив, Ярославо, — глянув професор в бік дівчини. — Твій авантюризм ще всім нам принесе лиха!

— Пф, дядьку, припини, — махнула рукою Саламандра, ні краплі не образившись. Мої ідеї минулого разу нас врятували, якщо пам’ятаєш.

— Ох, ти занадто юна, дівчинко моя. Те, що тобі одного разу пощастило, не означає, що так буде завжди.

— То що ви пропонуєте? Просто чекати? Це не годиться. Та й той імператор біороботів чекає на наше рішення. А часу дедалі менше. — перепитала я. — Може, я дійсно спробую сходити до Неонікса та запропонувати йому те, що ми щойно придумали? А ви поки що встановить захисне поле та ще раз перевірте чи працюють магічні часові петлі на території Хаотичного Світу. Буря там, мабуть, вже скінчилася, тож…

— Єсеніє! Ти не підеш до нього сама! — скрикнув Кузьма, сильніше притиснувши мене до себе.

— Хранителю, але чому? Що він мені може зробити? — підвела на нього очі, й побачила в них біль та хвилювання.

— Я не можу тебе втратити… — прошепотів він мені на вухо.

— Але мене він точно послухає. А от вас не факт… — проговорила я.

— Я теж проти, щоб ти йшла сама, — зауважив Фієр.

— Тоді ми підемо разом! — заплескала в долоні Ярослава. — Ще можемо Едріка взяти, щоб ви за нас не хвилювалися… — я знала, що подруга мене підтримає.

— Божевільні, — одними губами промовив Фієр. — Тайпан мені точно голову відкрутить, дівчата! Де ваші інстинкти самозбереження?

— Не до них зараз якось, — кинула Ярослава. — То що, Єсю, ходімо разом? Просто зараз?

— Так, — кивнула я, вибираючись із затишних обіймів Кузьми.

— Ми до Неонікса чи як його там, — підвела підсумки Саламандра. А ви — йдіть до Тайпана. Покажіть йому ці схеми та все таке.

— Тоді я залишаюся вдома, та буду слідкувати за порядком на перехресті, — додав Едрік. — І заразом впевнюся, що Хаотичний Світ готовий до нашого плану.

— Лише пообіцяйте, що будете обережні. Ніяких імпровізацій. Ваша задача — просто спробувати запросити його до нашого Хаотичного Світу. Далі — ми підстрахуємо, — проговорив Кузьма, а я вже підійшла до своєї магічної кулі, щоб попросити дозволу пройти до Феррокосу.