Розділ 7. Замок Майри Частина 15.

— Я ніби відчула, що Кейсі прямо тут... — сказала Ліана, поглянувши вдалечінь.

— Ліа... вона мертва... — Джастін мовчки опустив погляд, сидячи на підлозі всередині синього купола, що блокував будь-яку магію.

З очей Ліани потекли сльози, одна за одною.

— Так... — тихо промовила вона, ніби вголос підтверджуючи власний біль.

                                    * * *

Кейсі стояла перед величними, темними дверима замку Майри, що мовчки погрожували їй своїм похмурим виглядом. Темні ворони кружляли над нею, немов провісники чогось жахливого. Вона відчувала, як її серце калатало, а думки змішалися у хаосі: чи знає Майра, що вона вижила? Чи можна довіряти словам Аіра? І головне — чи достатньо в неї сили, щоб протистояти цій могутній чаклунці?

— Заради друзів, заради наших світів, я зайду. Якщо не зроблю цього, я просто егоїстка, що думає лише про власне спасіння, — прошепотіла Кейсі, налаштовуючи себе на неминучу зустріч.

Вона відчинила важкі двері, і ті відразу з глухим скрипом відчинилися перед нею. Кейсі відчула холод, що виходив із середини замку, але не відступила, а впевнено зробила крок вперед.

У головній залі, під самим троном, стояла Майра. Вона повернулася до Даура, який безрезультатно намагався вичавити якусь інформацію з магічної книги.

— Дауре, книга так і мовчить? — нетерпляче запитала Майра, її голос віддавався луною у величезному приміщенні.

— Нічого, — зітхнув Даур, явно виснажений цією безуспішною роботою. Але почувши, як заскрипіли двері, він поглянув на них і помітив Кейсі, яка стояла на порозі замку. Він зиркнув на Майру і, мовчки зробивши крок убік, покинув залу.

Майра, здивована його раптовим відходом, обернулася до дверей і побачила Кейсі. Її брови на мить злетіли вгору від несподіванки, а потім на її обличчі з’явився зловісний усміх.

— Несподівано, — промовила вона, ніби роздумуючи вголос. — Але навіщо ти прийшла сюди? Невже думаєш, що зможеш мене зупинити? Ти — всього лише юна хранителька, яка щойно отримала свої сили. Ти ще навіть не зрозуміла, що в тебе в руках… — Майра зробила невелику паузу, насолоджуючись власними словами. — Тому я скористаюся цим, — її погляд ковзнув вниз, холодний і зневажливий.

Кейсі, майже не слухаючи зловісних промов Майри, перевела свій погляд на шар, що світився біля трону чаклунки. Її очі зосередилися на ньому.

Кейсі придивилася до сфери й побачила за нею вирази облич Ліани та Джастіна, шокованих її появою. Ліана подала знак: «Як ти це зробила?» Кейсі знизала плечима й тихо відповіла жестом: «Сама не знаю».

Раптом її думки обірвалися. Майра повернула голову й, помітивши Кейсі, насупилася:

— Ти що, мене не слухаєш? — із незадоволенням промовила вона.

Кейсі тривожно відвернулася від сфери й знову подивилася на Майру. Та продовжила, відкинувши зверхній погляд:

— Знаєш, я все розумію, але це мав бути мій момент. А ти його зіпсувала. Тому тримай, — промовила вона з відтінком зловтіхи.

Раптом Кейсі відчула на руках важкі сині магічні кайдани. Вона намагалася вирватися, але кайдани залишалися непохитними.

— Це найміцніші магічні кайдани, що існують у нашому світі, — зловісно пояснила Майра, підходячи ближче.

— Але ж я хранителька, — відповіла Кейсі, відчуваючи подив і протест. — Моя сила набагато сильніша за твою.

Майра тільки усміхнулася:

— Ти ще надто юна, і твої сили тобі не до кінця підвладні, — спокійно промовила вона, наближаючись до трону, біля якого під магічним захистом лежала книга. Поки Майра повільно йшла, Кейсі відчувала, як зростає в ній рішучість.

«Я прийшла рятувати друзів і наші світи, — подумала Кейсі, не зводячи погляду з Майри, — але тепер рятувати треба і мене». Вона відчула в собі силу, якої досі не усвідомлювала.

Майра зупинилася, відчувши магічну хвилю. Повернувшись до Кейсі, вона з недовірою припідняла одну брову:

— Ти? — тільки встигла промовити вона, як раптом у залі вибухнула фіолетова магічна хвиля, зчинивши сильний удар.

                                    * * *

У цей самий момент, десь у лісах, Серіана підняла голову й подивилася вдалечінь. Ледь відчутна магічна хвиля пройшлася повз неї, Ед і Ксара. Серіана звузила очі, сприймаючи сигнал.

— Що за… — обережно промовив Ксар.

Серіана і Ед переглянулися. Ед тихо промовила:

— Невже…

Не роздумуючи, Серіана помчала до ущелини, а Ксар із Ед поспішили за нею. Коли вони добралися, Серіана обернулася до Ед:

— Ед, готова?

— Звісно, — відповіла Ед, присідаючи і кладучи долоні на землю. Її очі заплющилися, і в її баченні замок Майри з’явився з висоти пташиного польоту.

— Це… Вона не нормальна! — вигукнула Ед.

— Що таке? — запитав Ксар.

— Одна з хранительок вирушила до Майри сама! — сказала Ед у паніці.

— Отже, почалося, — спокійно додала Серіана, а Ксар швидко віддав наказ:

— Серіано, застосуй флейту, поклич усіх.

Серіана кивнула. Вона дістала флейту й почала дути в неї, і вмить усі дерева навколо затремтіли, а птахи знялися в повітря.

— Готово. Але щоб звук дійшов до них, потрібен час, — повідомила Серіана.

— Тим часом ми маємо впоратися самі, — сказав Ксар, вдивляючись у силуети чудовиськ та демонів, що сунулися з-за пагорба.

— Ну що, єдиноріжок, підвезеш мене? — усміхнулася Серіана.

— Що? — здивувався Ксар.

— Ну, я не дуже швидка, — відповіла вона, іронічно ховаючи посмішку.

— Лише цього разу. Ситуація не з найкращих, — відповів Ксар, і разом із Ед вони перетворилися на єдинорогів.

Серіана, зручно вмостившись на Ксарі, приготувалася до бою. Як тільки вони наблизилися до зграї чудовиськ, Серіана піднялася на ноги й стрибнула з єдинорога, застосовуючи магію, щоб забрати життя у перших рядів ворогів. Вона звела руки вгору, і навколо неї завихорилася магія.

— Коли ти цьому навчилася? — здивовано запитала Ед, відбиваючись від монстрів.