Частина 12.

Ось підлітки і в гостьовій кімнаті замку.

– Прошу, зараз трохи зачекайте нашого батька, в нього переговори з якимось важливим чоловіком, – повідомила Ед.

– Ну тоді я піду до Діладель, – по-діловому сказала Серіана.

– Ти нікуди не підеш, доки батько не дозволить, – наказала Ед.

– Тобто мені просто треба дозвіл вашого тата?

– Ну, для початку, так, – відповіла Едеріта.

– Ну тоді я пішла до нього.

І Серіана швиденько вибігла з гостьової кімнати, прямуючи до кабінету короля.

– Ам... і ви так просто дали їй піти? – здивувалася Кейсі.

– Ну, ми знаємо, що вона нічого такого не зробить, – задумливо відповів Ксардіор.

– Але ж, Ксар, у батька зараз серйозна розмова, а вона якраз до нього прямує, – сказала Ед.

– Ну так, можливо, треба було б надіслати за нею охорону, але не забувай, що цій ельфійці байдуже, – зауважив Ксар.

Через п'ять хвилин повернулася і Серіана. Підлітки разом з єдинорогами не могли зрозуміти, як вона так швидко впоралася. У них було два варіанти: або король її просто вигнав, або вона виявилася дуже нахабною.

– Що, батько тебе вигнав? – без подиву спитав Ксар.

– А от і ні! Я прийшла до нього, а він сказав: «Серіаночко, як ти? Вибач, ти трохи невчасно. Що, ті двоє знову тебе не впускають? Ну нічого, головне, що я дозволив. Все, біжи давай».

– Та ну, не вірю, – втрутилася Ед.

– Хочеш – вір, хочеш – ні, але це правда. Тому я пішла. Adios, – хизувалася Сері, і пішла геть.

– Adios? Це взагалі якою мовою? – не зрозуміла Ед.

– Не думай про це, – зробив вигляд Ксар, ніби від Серіани у нього вже голова болить.

                                   * * *

Серіана заходить в одне з приміщень замку і каже:

– Діладель! Мене твої діти не пускали до тебе! – сказала ельфійка до жінки, яка лежала на ліжку під крапельницею. Це була Діладель – мати Ксара й Ед, але водночас вона була найкращою подругою Серіани, адже знала її ще з дитинства. Хоча різниця у віці була чимала (Діладель було 46, а Серіані лише 16), це не заважало їм дружити.

Королева прокинулась:

– Знаєш, я навіть не здивована, адже ти, як я розумію, вже встигла тут навести сум’яття, так?

– Ем, ні, і взагалі, я привела недохранителів.

– Ох, Серіано, я знаю тебе все твоє життя. Коли ж ти почнеш вірити людям чи іншим створінням? – скаржилася королева Діладель.

– Коли ти одужаєш, – відповіла їй Серіана.

– …значить, ніколи. Ти повинна розуміти, що я спеціально довірилася тій людині.

– Давай не будемо про це говорити. Як твої сили? – перевела тему ельфійка.

– Вони є, але слабкі. Ти ж знаєш, що у Ксара майже така сама сила, як у мене, – сказала Діладель.

– Ну так, але цей єдиноріг, як завжди, просто лежить і нічого не робить.

– Не кажи так про мого сина, хоча б коли я поруч.

– Ну добре…

– Хоча, він дійсно дуже ледачий і шкідливий... – все ж погодилася королева.

Серіана не стрималась і засміялась, королева теж, адже сама не очікувала, що скаже таке про Ксара. Хлопець завжди був дуже енергійним і ніколи не здавався.

– Ну, зараз він точно ледачий, – сказала з посмішкою Серіана. Це була, напевне, перша щира усмішка за весь час, поки вона була з хранителями.

– Можливо, – відповіла королева.

Діладель була однією з небагатьох, кому довіряла Серіана, хоча, по секрету, можливо, вона довіряє і Ксару...

                                    * * * 

А поки Серіана й Діладель теревенили, до друзів прийшов король.

– О, тато, – сказала Ед.

Підлітки встали, щоб привітатися з королем. І коли він заходив, промовив:

– Ой-ой-ой, сидіть, діти, не хвилюйтеся. Вибачте, що довелося чекати. Ніхто не знав точно, коли ви прибудете, а в мене була зустріч, тож…

– Нічого страшного, – сказала Кейсі, – ми недовго чекали.

– Ой, як добре. Тоді можна вас попросити ще трохи зачекати, бо я хочу швиденько провести невелику бесіду зі своїми дітьми.

– Ну добре, – погодилися підлітки.

Король подивився на друзів, ніби казав їм "дякую", і повернувся до Ксара й Ед, які дивилися в підлогу, ніби знали, за що їх будуть сварити.

– Таак, з яких це пір ми не впускаємо Серіану до мами?

Брат із сестрою мовчали й продовжували дивитися в підлогу.

– Ви взагалі розумієте, що не давали зустрітися двом найкращим подругам, які за силою поступаються тільки Майрі та Аіру? Якщо вони захочуть, то можуть зруйнувати все наше місто, та навіть не так... ОДНА СЕРІАНА МОЖЕ ЗРУЙНУВАТИ ДВА МІСТА!

– Ми розуміємо, – тихо сказала Ед.

– Розумієте? Тоді чому не пускали Серіану?

– Бо ми не розуміємо, чому в неї так багато прав у нашому місті, – вже більш упевнено відповів Ксар.

– Бо їй можна довіряти. Все, розмова закінчена, – сказав король і повернувся до підлітків.

– Нові хранителі, вибачте за це, будь ласка. Ці двоє завжди влаштовують якісь витівки. Можливо, у вас є якісь запитання?

– У мене є, – сказала Кейсі. – Ви казали, що одна Серіана може зруйнувати два міста. Це що, правда?

– Так, усе саме так і є. Серіана дуже сильна, і її батько це знає, тому не дозволяє їй застосовувати всю свою силу. Ніхто не знає, наскільки вона потужна насправді. Можливо, її сила може досягати рівня батька Майри, – пояснив король.

– І Аір це чудово розуміє. Тому, окрім того, що вони друзі, він ще й слідкує за її силою, щоб не сталося нічого страшного, – додав Ксар.

– Так, дякую, Ксар, – сказав король, усе ще трохи ображений на сина.

– У нас ще було питання, – сказала Ліана. – Хто така Діладель?

– Це моя дружина, королева Діладель.

– Я так зрозумів, що Серіана пішла з нами тільки заради неї. Щось із нею сталося? – припустив Джастін.

– Так, колись давно у Діладель був брат, вона йому довіряла як собі, але в один момент він її зрадив, і прокляв. Зараз це прокляття дає про себе знати – вона втрачає свої сили. Вона на лікуванні, і їй постійно поповнюють запаси енергії. Серіана, наскільки я знаю, не хотіла йти з вами, але зробила це заради можливості побачити свою подругу. Діладель для неї як старша сестра. Якщо Аір – її одноліток і просто брат по духу, то Діладель...