Частина 10.

От друзі разом з королівською сімʼєю сидять у головному приміщенні замку, король з королевою на тронах і їхні діти також, а підліткам принесли золоті стільці.

- ого які вони мʼякі не зважають на те що вони золоті - зауважила Ліана

- Ці стільчики розробили фіабі спеціально для нашої родини - розповіла Рамона

- Ого - сказали друзі хором 

- О , точно, згадала, в мене є питання  - казала Кейсі

- Яке? - цікавилася Королева

- як так вийшло що коли ми були перед аркою ми міста не бачили а коли пройшли через неї то опинилися у місті?

- Це все спеціальна система, така система є ще і у єдинорогів, до речі згадала Едірт, а єдинороги вже знають про хранителів? - вела Ріана.

- Ну звісно ж - відповів король - чому я вас запросив сюди це все тому що у лісі є багато вух які можуть все розповідати Майрі, я чесно кажучи не знаю як добратися до її замку але я знаю хто знає, єдинороги.

- Тобто ми даремно сюди ішли? - казала Ліана

- Ні, бо так до них ви ішли б 2 ночі, і не знаю вижили б ви на другій ночі - вела Серіана.

- Мм, ясно - видав Джастін 

- + навіть книга не знає як саме дійти туди - додала Рамона

- Як не знає?! - не зрозуміли друзі

- От так я не знаю, вони якось змогли обійти мене, і тепер я ніколи не можу запамʼятати як до них дійти - скаржилася книга.

- Я в шоці - сказала Ліана

- Давайте зробимо так Серіана піде з вами до єдинорогів- пропонував король 

-  я якось не хочу, мені оці от недохранителі не дуже подобаються - відмовлялася Серіана

- Тебе ніхто і не питав зараз пів десятої, об одинадцятій ранку на скільки я розумію ви повинні бути вже там. І це не обговорюється 

- Але ж чому я, чому не Рамона???

- Бо ти, чи ти не хочеш побачити Діладель? - маніпулював тато донькою.

- Але ж….ну… добре.

- Що ж тоді ідем - запропонував Джастін

- Ми вас проведемо - сказала королева.      

                                  * * * 

- все одно не розумію чому я - скаржилася Серіана

- О господи, Серіано ну годі - ставав вже злим король 

- Будьте обережні будь ласка, ви ще не знаєте з чим звʼязалися- застерігала підлітків королева 

- Добре, ми постараємося- заспокоювала її Кейсі 

- Що ж давайте вже підемо - напів злим тоном казала Серіана 

- Серіано!! ах ну що з цією дитиною - майже психував король - що ж хай там як, але якщо у вас будуть якісь питання звертайтеся до Серіани і вона вам все розповість.

А Серіана просто стояла і закотила очі, і не дочекавшись підлітків вона пішла демонстративним шляхом у глиб лісу. 

А інші це побачили і швидко рухнули до неї.

- Дякуємо, допобачення - попрощалися вони і пішли далі.Бувайте - відповіла їм родина.

І коли підлітки вже достатньо відійшли від арки ельфів король промовив  

- Так, Аір спускайся з дерева.

І тут з дерева зістрибнув високий хлопець з сірими очима чорним волоссям, ярко вираженими скулами, та одягнений у чорний одяг.

- О, Аірчик! – сказала Рамона, підбігаючи до хлопця. – Як ти? Що їв сьогодні? Ти весь час був на дереві?

 І я радий тебе бачити, Рамоно, – не дуже радісно відповів Аір.

– Ти сам вже бачив, що Серіана з хранителями вже пішли, – зазначив король.

– Ну, Серіана то таке, вона мені як сестра, тому їй я вірю, а от хранителі… вони показували свою магію вже? – поцікавився Аір.

– Ні, схоже, сили ще до них не прийшли, – відповіла Рамона замість тата.

– Мг, ясно. Що ж, піду я за ними, – хлопець вже застрибнув на дерево, але королева встигла спитати:

– Що замислила Майра?

– Я не знаю, – сказав Аір, дивлячись у підлогу. – Ніхто не знає…

І з цими словами Аір пішов за підлітками та Серіаною.

Друзі мовчки йшли за ельфійкою, адже вони не хотіли зайвий раз її сердити. Але Джастін вирішив порушити тишу.

– Серіано.

– Що вже?

– Коли ми тільки прийшли, ми побачили, що ти даєш нове життя квітам, граючи на флейті. Це твоя сила? – поцікавився хлопець.

– З чого б це я повинна вам відповідати? Я не дуже люблю, коли всі знають про мою силу. Ви можете ці знання потім використати проти мене, – відмовилась Серіана.

– Але ж ми не збираємося цього робити, – заперечила Ліана.

– Я не зовсім це мала на увазі, а... Та все неважливо. Не довіряю я вам, тому й не розповім.

– Твій тато казав, що ти нам усе розповіси, – почала трохи маніпулювати Кейсі.

– Блін, от тато, не дає спокійно жити… Аррх, ну добре, розповім, – зітхнула Серіана. – Як ви вже бачили, так, моя сила – це дарувати нове життя. А також це дає мені здатність керувати телекінезом. Але життя я можу давати тільки рослинам. Людям, ельфам, єдинорогам чи ще якимось іншим істотам це дуже складно, і на це йде всі мої сили. Тому батько дозволяє використовувати силу лише на рослинах.

– Огооо, о! До речі, ти ж флейтою це робила, так? А куди вона поділася? – запитала Ліана.

– О, ця флейта? – Серіана показала флейту на своїй руці. – Коли я хочу, вона з’являється, а щоб зникла… – дівчина підкинула флейту, і та зникла.

– Вау! – здивовано сказали всі троє.

– Слухай, Серіано, у тебе сила давати життя. А забирати?

Серіана зупинилася, трохи посміхнулася, ніби засміялася, але то було ледве помітно. Потім вона повернулася і сказала:

– Слухай, зеленоглаза, ти прониклива. Так, ти вгадала. У моєї сили є й інша сторона медалі. Як я можу дарувати нове життя, так можу і забирати його. Але забирати я можу в кожного, і для цього мені не треба докладати якихось зусиль. Тому якщо будете мені докучати – я й у вас його заберу.

І дівчина розвернулася й пішла далі, а підлітки пішли за нею.