Розділ 3. Селище Фіабі Частина 7.

Невдовзі підлітки, книга та Юмі вже стояли біля входу до селища фіабі.

— Пеньки? Серйозно? — запитав Джастін, поглянувши з розчаруванням, ніби очікував чогось більшого.

— Ну так, — відповіла фіабі і додала: — Ми живемо в пеньках, бо це безпечно та зручно. А ти не думав про те, що й у вашому світі в пеньках хтось може жити?

— Хмммм, ні, не думав… — хлопець замовк, можливо, розмірковуючи, хто ж може жити в пеньках у їхньому світі.

— Як би там не було, бачите цю лінію перед пеньками? — запитала Юмі.

— Так, — відповіли підлітки.

— Добре. Тоді, Кейсі, можеш, будь ласка, переступити через цю лінію? — попросила Юмі.

— Звісно.

Коли дівчина переступила лінію, вона відчула, як поступово почала зменшуватися, аж поки не стала такого ж розміру, як Юмі.

— Ого! — здивувалася Ліана. — Але для чого це потрібно? Ви ж усе одно маленького зросту!

— Це для тих, хто має увійти до нашого селища або просто пройти через нього, — пояснила фіабі.

Джастін і Ліана теж пішли за подругою й також стали маленького зросту, як Юмі. Друзі стояли на землі, а Юмі, літаючи, чекала, поки й книга стане маленькою. Потім і сама спустилася. Тепер усі — підлітки й книга — були маленькими, як Юмі.

— У мене є два запитання, — почала Ліана. — Перше: як це працює, що ми тепер маленькі? А по-друге: де всі інші?

— Відповідь на перше питання проста: це магія фіабі, точніше, нашої королеви. А всі інші зараз у замку, тому що помер батько королеви… — відповіла Юмі.

— Це дуже сумно, — сказала Кейсі.

— А ти чому не в замку, Юмі? — запитав Джастін.

— Мене відправили за вами. Але, якщо чесно, ніхто не знав, як ви виглядаєте, тому я й напала на вас, — пояснила Юмі, а потім згадала: — О, точно! Я знаю, де зараз є хтось, хто не в замку. Королева дозволила йому попрощатися з її батьком особисто. Летіть за мною!

— Але як? — запитала Кейсі.

— Оскільки у вас немає крил, просто стрибайте й подумки кажіть «летіти», — розповіла Юмі.

Друзі так і зробили, і в них вийшло.

Вони летіли!

— Вооооу, як це круто! — вигукнув Джастін, підлетівши дуже високо.

— Ой, а ми не впадемо? — трохи боязко запитала Ліана.

— Ні, — запевнила Юмі.

А тим часом Кейсі полетіла за Джастіном, щоб спробувати наблизити його до землі.

Невдовзі друзі прилетіли до симпатичної хатинки біля замку. У селищі фіабі всі будинки були в пеньках, і тільки замок стояв над ними, а поряд — хатиночка знайомого Юмі.

Кейсі, Джастін, Ліана та Юмі, разом із книгою, зайшли до хатинки.

— РЕЕЕЕЕМ! — кликала Юмі, але у відповідь була тиша. — Він що, спить? — трохи роздратовано сказала фіабі.

— Я не сплю, — відповів голос. Із-за дверей вийшов високий, як для фіабі, хлопець, схрестивши руки.

– О, – видала Юмі. – Рем, знайомся: це Кейсі, Джастін та Ліана. Вони – нові хранителі.

– Ну, я зрозумів, що вони хранителі ще з першого погляду, – сказав Рем.

– Що ж, зрозуміло. Взагалі, мені дали наказ привести їх до королеви, але ти й сам розумієш, – розповідала Юмі.

– Так, розумію. Тому ти їдеш зараз до замку, кажеш, що вони в мене, а потім ідеш до всіх прощатися, – керував Рем Юмі.

Юмі кивнула, потім вилетіла з хатинки й полетіла до замку.

– Що ж, ви брат Юмі? – спитала Ліана.

– А? Ой, ні, о прекрасна дама, ми друзі, але я їй як старший брат, оскільки вона втратила своїх батьків, коли була мала, – відповів Рем.

Ліана зробила вигляд, ніби не почула першої фрази.

– Ви однолітки? – цікавилася Кейсі.

– Ти що, зеленоглаза? Ні, я набагато старший за неї, – сказав Рем.

І Джастін вирішив спитати:

– Скільки тобі років?

– 46, – відповів Рем.

Дівчата переглянулися, ніби сказали без слів: "Що?! Як таке можливо? Він виглядає, як підліток, десь 15 років, але точно не 46!"

– Що ж, тоді в мене питання, – почала Кейсі. – По-перше, чому тоб... вам дозволили попрощатися з екс-королем особисто?

– Бо мій тато був для нього найкращим другом, а його донька Фаяна – моя подруга, – розповідав Рем.

– Ааааа, – сказали хором підлітки.

– Так, тоді, як нам добратися до, я так розумію, Фаяни? – задавала питання Кейсі.

– Зараз ніяк, тому вас вона доручила мені, – сказав Рем. – Але спочатку хочу розповісти трохи про Юмі. Як я вже сказав, вона втратила своїх батьків, коли була зовсім мала, і тоді я став їй і батьком, і братом, і другом. Скільки я її знаю, вона завжди хотіла бути найкращою захисницею не тільки нашого селища, а й цілого світу. Юмі думає, що королева навіть не знає про її існування, але насправді Фаяна хоче, щоб саме Юмі стала наступною королевою. Тому я й відправив її до замку, щоб вона не почула того, що я вам розповів.

– Ого, тобто, якщо так подумати, то Юмі – як принцеса? – припустив Джастін.

– Ну, майже, – відповів Рем. – Що ж, я вже знаю, що ви нові хранителі, тому ось що я вам скажу: Майра дуже небезпечна і дуже сильна. Звісно, сила хранителя набагато могутніша, але ви ще не знаєте, як нею керувати. Хто з вас хранитель?

Джастін і Кейсі мовчки показали пальцем на Ліану, а Ліана тим часом так пристально дивилася на Рема, ніби хотіла сказати: "Не я хранителька", і Рем це зрозумів, тому швидко змінив тему:

– Уночі будьте обережні: тоді літають демони й інші небезпечні істоти. Щодо Майри, все, що я знаю, я вам уже розповів. Решту знає тільки Фаяна.

– А нам точно ніяк до неї не добратися? – питала Ліана.

– Точно. Але я їй скажу, що ви тут були, і якщо що, пришлю Юмі з повідомленням від неї, – відповів Рем.

– Добре, – сказала Ліана.

– Уже вечоріє, тому вам треба йти. Якщо ви залишитеся тут на повний день, то назавжди станете фіабі, – зауважив Рем.

– Але куди нам іти? – питала Кейсі.

– До міста ельфів. У книзі є карта. А зараз швидко вирушайте туди, бо скоро ніч, – сказав Рем, і з цими словами він випровадив друзів зі свого дому так, що вони навіть не помітили.