Розділ 12

— Мерфе, ще довго? Може я і наставник, але старість дає про себе знати. Ти мене хоча б чуєш?

Еммануїл пробирався крізь хащі через біль і втому. На його зморщеному чолі виступив піт. Він йшов повільно, спираючись на палицю, яку знайшов у одній з частин лабіринту, котра була схожа на звичайний вічнозелений ліс. 

— Мерфе? — втомлено застогнав старий з надією, що його нарешті почує менший брат.

— Та чую я тебе! Чого ти так бурмочиш? І на хвилину не можна покинути. Як дитина, чесне слово.

— Ти закінчив? — саркастично відповів радник з припіднятою бровою.

— Здається так. Чого тобі?

— Куди далі йти?

— А я звідки знаю? Якщо ти думаєш, що я як вартовий маю бачити все у цій тюрмі, то твої думки дуже хибні братику.

— Що?

— Кажу, що я не можу бачити стежки, якими йдуть тутешні мешканці. Я бачу лише частини лісу і самих істот. Пам’ятаю якось я…

— Тобто вбудованого навігатора у твій мозок немає… ТАК?, — останнє прокричав на все горло дуже злісно.  

— Поки ти тут кричав і сердився, я знайшов Емілі. Вона зараз у печері Альфреда. 

— Як довго вона там?

— Кілька годин. Він почав їй розповідати про первісні часи Потойбіччя.

— Треба поквапитися, але я не розумію, куди поділася моя сила? Раніше сили мене так швидко не покидала.

— Так швидко?... Чекай, коли це почалося?

— Приблизно тридцять або сорок років тому. Вже не пам’ятаю, що…

— Рада хоче тебе позбутися!

— Чому ти так думаєш?

Еммануїл не раз бачив як члени Ради просто розчинялися в повітрі, бо їх час перебування у системі добіг кінця. І він відчував, що скоро це також станеться і з ним, бо досить довго перебував на службі.

— Ти помітив хоча б когось із радників приблизно твого віку з таким же сивим волоссям як у тебе?

— Тепер я починаю розуміти…

— План цього способу “оновлення” працівників полягає у тому, щоб заманити тебе у цей лабіринт. 

— Тому сила бар’єра останнім часом слабне…

— ВОНИ ВТРУТИЛИСЯ В ЗАКЛЯТТЯ!, — промовили одночасно.

— Мерфе, ти можеш супроводжувати мене?

— Все настільки погано?

Вартовий лабіринту дуже стурбований станом здоров’я свого старшого брата, адже ніколи не бачив, навіть на землі, щоб він почувався слабким і безпомічним.

— Я слабшаю з кожною годиною. Не знаю чи виберуся звідси живим.

— Брате…

— Досить балачок! Якщо Альфред щось знає я теж маю це чути.

— Гаразд… якщо ти цього хочеш… направо і сто метрів прямо до наступного повороту. 

— Ти ж казав, що не знаєш дороги?

— Закляття слабне і для мене відкриваються деякі раніше заборонені можливості.

— Ваш вираз обличчя каже, що це ще далеко не кінець історії, правда?

— Саме так. Імператора скинули і трон посів самозванець. З цього моменту починається історія майже ідентична сучасній, проте є деякі нерозгорнуті сувої, про які зараз розповім. 

У Потойбіччі після повалення імператора почався період невизначеності. Жоден з магів не знав чи потрібно з’ясовувати причини відходу від справ творця чи ні, бо словам Головного радника всі довіряли. 

— Маги Потойбіччя! Рада звертається до вас із пропозицією обрати нового імператора. Нам потрібен новий лідер, який зрівняється із силами творця цього світу…

Другий радник виголосив чудову промову і частина магів погодилася на вибори майже одразу. Але є й інша сторона медалі — мисливці, які хотіла знати більше про обставини зникнення попереднього імператора, бо саме вони найчастіше займалися його охороною під час сутичок із останніми магами на землі.

— Чому це говорите нам ви, а не Перший радник, як-не-як він права рука творця?, — пролунало з натовпу.

— Дуже добре, що ви запитали. Рада міністрів висуває кандидата з власних лав. Ми пропонуємо призначити імператором на невизначений поки що термін Першого радника імператора-творця. Якщо хтось захоче висунути свою…

— А чому б не обрати одного із найстаріших магів. У них і досвід більший і сил ще багато, — кричали з одного кінця натовпу.

— Потрібен мудрий лідер, який у розквіті сил і знає всі справи. Нехай буде Перший радник, — вигукували з іншого боку.

Перший радник вийшов на середину і звернувся до натовпу.

— Маги Потойбіччя! Я розумію, що всі стурбовані питанням хто ж має очолити цю непросту на мій погляд систему, яку створив наш колишній правитель, але маємо прийняти рішення якомога швидше. Тому Рада придумала спосіб як нам підрахувати всі голоси. Один із старійшин при попередньому імператорові володіє каменем, який наділений силою могутніх магів. Це своєрідна реліквія, яку може використовувати рада тільки спільно. Тому з його допомогою ми зараз визначимо нового імператора. Вам потрібно просто подумати про обраного кандидата. Почнімо!