Витоки Хранителя

Артем народився у невеликому прибережному містечку, де море завжди було голосним і непередбачуваним. Його батько, капітан торгового корабля, часто відпливав на місяці, залишаючи сина під опікою матері, бібліотекарки, яка розповідала легенди про далекі острови, загублені цивілізації та небачені скарби.

Ще дитиною Артем проводив години за старими картами, вивчаючи морські течії та загадкові позначки. Він міг годинами стояти на березі, слухаючи шум хвиль, і уявляти себе дослідником, який відкриває нові світи. Саме тоді у нього зародилася жага пригод і розуміння: світ значно більший, ніж його маленьке містечко, і за його межами чекало щось справжнє.

Підліткові роки

У підлітковому віці Артем почав працювати на причалі: допомагав вантажити товари, ремонтувати кораблі, іноді ходив з рибалками в море. Це навчило його терпінню, витривалості і винахідливості. Він зрозумів, що мрії потребують дій, і що хоробрість — не лише сміливість, а й розуміння наслідків.

Саме в цей час він познайомився з Марком. Марко був на кілька років старший і вже мав досвід морських експедицій. Вони були різні: Артем — допитливий і обережний, Марко — рішучий і прямолінійний, але їх поєднувала жага пригод. Перші спільні виходи на воду показали, що вони доповнюють один одного: Артем передбачав небезпеку, Марко відважно її зустрічав.

Перші самостійні експедиції

Підлітком Артем здійснив кілька невеликих експедицій уздовж узбережжя, шукаючи затонулі кораблі та стародавні уламки. Він навчився орієнтуватися за зірками, рахувати течії та швидко оцінювати ризик. Кожна поїздка загартовувала його характер: він навчався приймати важкі рішення, боротися зі страхом і довіряти інтуїції.

Після однієї з таких експедицій він повернувся з уламками старовинного компаса, який став його символом — як нагадування, що справжній шлях визначаєш не ти сам, а твої вчинки.

Підготовка до великої пригоди

Коли Марко знайшов карту до таємничого острова, Артем відчув, що це шанс, на який він чекав усе життя. Він ретельно готувався: вивчав легенди, історії про піратів і племена, тренував витривалість і навички виживання. Його мета була проста — не золото чи слава, а перевірка себе, своїх моральних принципів і готовності захищати тих, хто йому дорогий.

Вночі перед відплиттям він стояв на причалі, дивився на море і думав:

"Тепер або ніколи. Світ чекає на мене, і я готовий до того, що приховано за горизонтом."

Саме тоді почалася історія Артема, яка привела його на острів, до підземель, скарбів, Сплячого і Серця — і перетворила його на Хранителя.