Полон.Легенда про скарб

Артема зв’язали й привели в поселення. Воно стояло на узліссі: хатини з пальмового листя, дерев’яні тотеми, а посередині — велика кам’яна піраміда. Біля її вершини палало полум’я.

Старійшина племені, жінка зі срібним волоссям і очима, що світилися у сутінках, вийшла до Артема.

— Ти — моряк з корабля чорних вітрил, — промовила вона несподівано зрозумілою мовою. — І твоя доля тепер пов’язана з нашим островом.

— Я не знаю, про що ви говорите, — відповів Артем. — Я лише шукаю своїх товаришів.

Старійшина всміхнулася.

— Твої товариші або мертві, або стануть жертвою прокляття. Бо на цьому острові спить Скарб, який охороняє дух моря. І кожен, хто його шукає, мусить пройти випробування.

Її слова змусили Артема здригнутися. Чи справді уламки корабля, барабани в лісі та ця піраміда пов’язані між собою.

Ніч опустилася на острів. Артем сидів біля вогнища в поселенні племені, руки досі зв’язані. Довкола нього — люди в масках, що співали ритмічних пісень, а полум’я кидало на їхні обличчя дивні тіні.

Старійшина наблизилася, тримаючи в руках дерев’яну чашу з пахучим димом. Вона присіла поруч і заговорила:

— Колись давно на цей острів приплив корабель із чорними вітрилами. Його капітан — пірат на ім’я Рональд Кроу — вкрав золото у короля Іспанії. Він сховав скарб у самому серці острова, під нашою пірамідою, і поклявся, що ніхто, крім нього, його не отримає.

Артем слухав, затамувавши подих.

— Кроу і його люди були прокляті, — продовжила вона. — Їхні душі стали тінями, що досі блукають у лісі. Тому ми називаємо це місце — Острів Чорних Вітрил.

— І ви хочете, щоб я його знайшов? — запитав Артем.

Старійшина подивилася прямо йому в очі.

— Ти не перший чужинець, якого море викинуло на наш берег. Та ти — єдиний, кого ми не вбили одразу. Може, духи обрали тебе.

Артем згадав уламки корабля… але й те, що частини екіпажу він так і не бачив. Можливо, хтось ще живий.

— Якщо я погоджуся, я хочу знати одне, — сказав він. — Чи були тут ще інші люди, не з вашого племені?

Старійшина знизала плечима.

— Є чужинці. Вони прийшли кілька днів тому. Вони теж шукають скарб. Вони жорстокі й добре озброєні. Якщо знайдуть його раніше за тебе — кров проллється рікою.

Артем відчув, як у грудях похололо. Значить, на острові є суперники. І вони, мабуть, уже бачили уламки корабля.