Розділ 1. Шторм
Гуркіт грому розривав нічне небо. Хвилі билися об борт старого брига, а вітер зривав вітрила, мов клапті паперу.
Артем, молодий штурман, вчепився у мокрий канат, намагаючись утримати рівновагу. Йому було всього дев’ятнадцять, і це був його перший справжній рейс.
— Тримайся, хлопче! — крикнув капітан О’Райлі, широкоплечий і сивочолий моряк. — Шторм зламає слабких, але випробує сильних!
Та море не зважало на людські слова. Блискавка освітила обрій — і Артем встиг помітити темний силует острова. Він не був на жодній з карт.
— Капітане! Земля! — закричав він, перекриваючи ревіння хвиль.
Але наступної миті грім ударив зовсім поруч. Судно кинуло об підводні скелі, і все поглинула пітьма.