Глава 7

З цими словами Степан перетворився на вітер, який зник через прочинене вікно. Тим часом автомобіль не заспокоювався та пішов на таран виштовхнувши фіат з дороги. Транспорт з невеликого урвища впав у бурхливу річку. Вона була не глибока, проте вода досягала майже до вікон і почала проникала до салону. Марк швидко відчепив пасок безпеки та розвернувся до дівчини:

- Ти не поранена?

В ту мить турбота про неї стала для нього найважливішим. Побачивши її, на перший погляд, неушкоджену, трохи заспокоївся. Софія підтвердила його здогади:

- Ні, все гаразд. Треба вибиратися звідси.

Почувся гучний звук і вони помітили як бампер ворожого авто  вдарився у міцну скалу. Марк здогадувався, що це заслуга Степана, проте змовчав. Його кросівки уже були у воді й вона продовжувала прибувати. Хлопець відчинив вікно та виліз на дах автомобіля. Слідом за ним вирушила Софія, якій він допоміг дістатися у відносно безпечне місце. Їхні очі були прикуті до автомобіля у якому точилася битва.

Степану довелося прикласти багато зусиль, щоб злість повністю не заволоділа ним. Змінивши свою подобу та ставши чугайстером, він опинився на передньому сидінні й міцно схопив за руки мавку. Вона зойкнула та з переляку навіть не загальмувала й авто вдарилося у круту скелю.

Чугайстер зміг утримати її у своїх лапах і мавка залишилася неушкодженою. Поки що.  Якби він не намагався стримувати лють, яка вирувала у його тілі, проте вона виривалася на зовні. Зловмисниця це чітко бачила у його звірячих очах. Що ж, вона давно зробила цей вибір і навіть не пручатиметься, а якби й хотіла, то не змогла б. Древній ритуал обмежував її свободу вибору і вона лише безправна рабиня, яка виконує чужі накази. Чугайстер міцніше стиснув її руки та грізним голосом прохрипів:

- Чому ти напала на нас, дурна мавко? Невже не знаєш, тобі мене не вбити?

Дівчина оманливої вроди з яскравими зеленими очима мовчала. Вдавала, що не чує слів адресованих їй. Тоді Степан вирішив налякати впійману жертву:

- Я можу одразу відправити тебе за грань, це швидко і безболісно, а можу годинами тебе катувати перебираючи нутрощі. 

На підтвердження своїх погроз, він провів гострими пазурями по її вродливому обличчю. Мавка не голосно закричала, проявивши неабияку витримку. Цього було достатньо, щоб чугайстер зрозумів – вона нічого не скаже. Довго не вагаючись, він простягнув долоню, у якій закружляв сріблястий вихор. На його руках залишилися сліди золотистого попелу, які нагадували про відважну мавку. 

Перетворившись на вітер, що розвіяв залишки попелу по всьому салону, Степан постав у своїй людській подобі на дорозі. Широкий одяг майже не пошкодився, і чоловік мав доволі пристойний вигляд. Помітивши своїх супутників, він полегшено видихнув, хоч і знав – Марку ніщо не загрожує, а до Софії йому байдуже, принаймні переконував себе у цьому. Проте їх транспорт бажав би бачити у кращому вигляді. І хоч зовсім нічого не тямив у автомобілях, але підозрював - ця ластівка так просто не заведеться. 

Марк став на ноги та випростався на даху батькового авто. Розумів, через цю аварію його ще довго не допустять за кермо. До берега було не далеко, але холодна гірська вода, яка встигла намочити ноги, неприємними, мокрими слідами нагадувала про себе. Трохи подумавши, хлопець зістрибнув у бурхливу річку, опинившись майже по пояс у воді. Течія  здалася йому не такою сильною як він очікував. Ставши спиною до автомобіля, запропонував дівчині, яку трусило від емоцій:

- Залазь мені на спину, я тебе перенесу.

- А ти зможеш?

Сумніви Софії боляче вдарили по самолюбству хлопця. Невже вона вважає його слабаком, не здатним підняти ті нещасні п’ятдесят кілограмів які важила дівчина? Щоб переконати її у протилежному він навів беззаперечний аргумент:

- У мене ж тепер частинка сили чугайстра, але навіть без неї легко впорався б. З вигляду ти не важиш багато.

Вона сором’язливо опустила очі та оцінивши всі варіанти, обережно вхопилася тонкими руками за його змужнілі плечі. Грудьми та животом притулилася до спини хлопця і підтиснула ноги. Марк впевнено крокував до берега. Порівнявшись з урвищем, яке досягало йому по шию, хлопець підійшов до нього на максимально близьку відстань.