Я хочу по хмарах
Йти босою ногою,
Блукаючи у марах
Небесного прибою.
Закохана у небо -
Але нероздільно,
Бо лиш йому треба
Пливти в сині вічно.
Й готова злетіти –
Але не вдалося.
Залишуся жити…
Так повелося!
І буду дивитись
на небо, я, вічно
Постійно жалітись,
Що все так трагічно
Я хочу до неба!
Протягую руку,
І кличу до себе,
Чекаю хоч звуку!
Та небо далеко –
Воно не почує.
Стає знову тяжко,
Ніщо не рятує!
Опустяться руки
І очі з небес.
Мрії як муки,
Загубиться сенс.
Босоніж крокую
Лише по землі,
І тихцем слідкую
За ходом вгорі.
Змиритись не важко -
Я вдячна за те,
Що хоч можу дивитись
На небо святе.
І стану чекати –
Пройде все життя.
Крила розправлю
Й піду…в небеса…
Відредаговано: 12.10.2019