Глава 60
Корабель ішов крізь темряву.
Без маневрів. Без змін курсу.
Під зовнішнім контролем.
Двигуни працювали рівно. Усередині було тихо.
За ілюмінаторами — безмежність.
Зірки не наближалися й не віддалялися. Вони просто висіли, холодні й байдужі.
Остап дивився вперед.
Навігаційна система беззвучно перебудувала карту.
Попереду спалахнула жовта зоря.
Корабель входив у систему.
Третя орбіта.
Об’єкт на траєкторії.
Спершу — темний силует.
Потім — атмосфера.
Потім — блакить.
Остап повільно підвівся й подивився в ілюмінатор.
І побачив її.
Землю.
Океани.
Хмари.
Континенти.
Остап стиснув кулак так, що побіліли кісточки. Потримав кілька секунд і повільно розтиснув.
— Тепер все буде інакше, — пробуркотів він. — Все буде набагато, набагато складніше.
Відредаговано: 27.04.2026