Глава 54

Глава 54

Усі чекали.

Він не поспішав.

Дозволив тиші осісти, стати важкою, як свинець. Лише коли погляди всіх секторів зійшлися на ньому, він почав говорити.

— Східний Домініон, — почав він рівним, глибоким голосом, — висловлює подив щодо тону і змісту щойно представлених звинувачень.

Жодної емоції.

— Ми звикли до інформаційних маніпуляцій. Але сьогодні мова йде про щось більше.

Він ледь повів рукою.

Позаду нього молодший радник миттєво відреагував — рух був точний, відпрацьований до автоматизму. Він чекав цього сигналу. Не раніше.
Голограма спалахнула рівно в ту ж мить — без затримки, без жодної похибки.

Перше відео.

Планета — сіро-зелена, волога, із туманами над низинними лісами. У кадрі — дослідницький комплекс. Купольні модулі. Маркування Східного Домініону. Науковий персонал у світлих захисних костюмах. Камера дрона рухалася плавно, без тряски — офіційний архівний запис.

— Планета Каргар, сектор Геліос-7, — спокійно пояснив Лі Вей Сян. — Дослідницька місія з ксенобіології. Об’єкт дослідження — локальна форма розумного виду, умовно класифікованого як «орки».

Кадри змінилися.

Орки — без броні. Без зброї. Декілька з них сидять на землі, поруч із вченими. Один із науковців простягає їм контейнер із їжею. Інший демонструє голографічну модель — схему нейрофізіології. Один із орків обережно торкається світлової моделі пальцем, наче дитина.

У секторі Атлантики пролунало ледь чутне перешіптування.

— Це — контактна програма першого рівня, — продовжив він. — Мета — стабілізація агресивних реакцій, дослідження соціальної ієрархії та можливість довгострокового співіснування.

З’явилися графіки. Піки агресії. Поступове зниження.

— Ми не озброювали їх. Ми спостерігали.

Відео обірвалося.

Наступний кадр.

Той самий комплекс. Руїни. Обвуглені куполи. Тіла вчених. І орків. Камера зависає над тілом молодого дослідника. На нагрудному шевроні — емблема біологічного корпусу Домініону.

Навіть ті, хто ще щойно щось обговорював, замовкли.

— Через шість годин після останнього сеансу зв’язку, — сказав Лі Вей Сян, — на орбіті було зафіксовано прибуття козацького оперативного угруповання.

На голограмі з’явилася схема траєкторії — не один корабель, а кілька сигнатур. Транспортний модуль. Два штурмові борти. Десантна капсула.

— Через двадцять хвилин після посадки комплекс перестав існувати.

Він не підвищував голосу.

— Жодного сигналу лиха від наших співробітників не надходило. Жодних слідів зовнішнього нападу до моменту входу зазначених сил в атмосферу.

Гарленд повільно видихнув. У секторі Пан-Африканської Ліги хтось зафіксував часові мітки.

Наступний слайд.

Орк — поранений. Без зброї. Над ним — озброєні фігури в козацькому спорядженні. Постріл.

— Це записи з орбітального спостереження планети Брагор. Дата — за три місяці до подій на Огарі.

Окремі позначки засвітилися червоним.

У залі прокотився глухий шум.

Ще один фрагмент.

Палаючий науковий модуль. Козацькі бійці залишають периметр. На шоломах — характерні оселедці, що ледь коливаються в гарячому повітрі, впізнавані навіть крізь дим. Один із них дає знак — короткий, чіткий, професійний.

— Жодних ознак агресії з боку наших вчених, — додав Лі Вей Сян. — Жодної важкої зброї на об’єкті.

— Планета Ургаш. Планета Варгос. Планета Таргон.

Кадри змінювалися один за одним.

— В усіх випадках — одна й та сама схема. Дослідницька місія. Контакт із орками. Прибуття козацького оперативного угруповання. Повне знищення об’єкта.

На екрані з’явилася зведена таблиця. Дати. Координати. Час прибуття. Час втрати сигналу.

— Систематичність виключає випадковість.

Він зробив паузу, дозволяючи цифрам говорити.

— Після кожного інциденту ми передавали дані через міжфракційні канали безпеки та дипломатичні представництва, вимагаючи пояснень щодо діяльності автономних козацьких формувань.

На голограмі з’явилися короткі витяги: зафіксовані запити, часові мітки передачі, підтвердження отримання.

— У відповідь ми отримували формулювання про «контрактні зобов’язання» та «оперативну автономію».

Він перевів погляд на Чуба.

— Автономія не означає безвідповідальність.

Голограма змінилася.

З’явилося зображення орка без броні — він сидів на землі, тримаючи в руках примітивний інструмент, але не як зброю. Поруч — схема, що накладалася поверх зображення: активність мозку, ділянки, відповідальні за навчання, формування зв’язків, стримування імпульсів.

Показники повільно змінювалися. Лінії стабілізувалися.

— Ви стверджуєте, що орки — інструмент. Ми стверджуємо, що вони — вид, який перебуває на межі соціальної еволюції.

З’явилася нейросхема оркського мозку.

— Так, вони агресивні. Так, вони нестабільні. Саме тому наші програми були спрямовані на зниження імпульсивності та формування структурованої поведінки.

Графіки знову показали спад насильницьких реакцій.

— Кожного разу, коли з’являлися ознаки прогресу, — він ледь нахилив голову, — об’єкт припиняв існування.

Він зробив коротку паузу, а тоді його голос став трохи твердішим.

— В історії Старої Землі вже були режими, які проголошували, що певні групи не заслуговують на існування. Які вважали знищення «небажаних» форм життя превентивною безпекою. Які називали це очищенням нації.

У залі стало ще тихіше.

— Ті режими називали нацистськими тоді — і так само називають тепер, коли подібні принципи знову намагаються виправдати себе безпекою.

Слово повисло в повітрі.

Ніхто не ворухнувся.

— Я не стверджую, що козацькі підрозділи поділяють цю ідеологію, — продовжив він спокійно. — Але систематичне знищення виду, який не має важкого озброєння, не має міжзоряного флоту, не має представництва у цій Раді… змушує ставити питання.