Хом'як Пухтик
Пухтик і таємний тунель?
🐹 Розділ 4: Пухтик і таємний тунель
Пухтик прокинувся від дивного шурхоту. Поряд хтось копав! Його вушка насторожено заворушилися. Він вибрався зі свого тимчасового сховку в старій коробці з-під печива і тихенько підкрався до звуку.
За мить перед ним відкрилася невелика нірка. І хто б ти думав звідти визирнув? Це був старий кріт на ім’я Борис. Він був трохи буркотливий, але дуже добрий.
— Ти не звідси, га? — пробурчав Борис. — Відразу видно — міський хом’як.
— Я Пухтик. Я шукаю свого друга — кабачок… тобто… кабачка! — поспішно виправився хом’як.
— А-а-а! Зеленого такого? — примружився кріт. — Я знаю, де його бачили востаннє.
Очі Пухтика заблищали.
— Але туди веде лише один шлях — старим тунелем під городами… — хрипко сказав Борис.
І ось вони вирушили. Тунель був темний, вузький, повен павутиння. Пухтик трохи боявся, але не зупинявся. Адже справжній друг не здається!
Раптом з темряви почувся страшний хрускіт…
— Хто там?! — пискнув Пухтик.
— Це лише я, — почулося тоненьке. І з темряви виліз... пацюк у жилетці.
Ой-йой… Що ж буде далі?
