Хом'як Пухтик
Ревізія у клітці
Розділ 1: Ревізія у клітці
Пухтик прокинувся зранку з одним єдиним бажанням — знайти той кабачок, який йому снився всю ніч. Кабачок був блискучий, свіженький і, найголовніше, не побитий!
— Хом’яки не їдять побите! — бурмотів він, продираючи очі й шукаючи свою міні-тарілочку. Але замість кабачка на нього чекала... повітряна порожнеча. ЇЖІ НЕМА!
— Так, або мене забули, або настав апокаліпсис, — урочисто сказав Пухтик і встав на задні лапки, щоб подивитись, що там за межами клітки.
А там сиділа вона — Люда. Господиня. Сиділа на дивані і їла… огірочок.
— ЗРАДА! — верескнув Пухтик так голосно, як тільки міг. Хоча для людини це звучало як «пііі-пі-пі!»
Він розігнався в колесі так, ніби хотів запустити себе у стратосферу. Потім різко зістрибнув і почав шукати запасні харчі, які колись ховав за тирсою. Та їх там не було.
— О ні, ревізія! Люда прибрала мої склади! ВОНА ВИКРИЛА МОЄ СХОВИЩЕ!
Пухтик образився. Образився глибоко. Так, як може образитися тільки пухнастий клубочок, якого залишили без сніданку.
— Добре. Я втечу. І стану легендою. Мене знатимуть як Пухтика Великого. Пухтика-Втікача!
І тут почалося…
