Не переставай вірити в те, що знайдеш душу подібну до своєї

22.05. 2020

Не переставай вірити в те, що знайдеш душу подібну до своєї

Що означає не вміти вписуватися в будь-яку компанію? Напевно, це просто стояти осторонь від всіх і дивитися. Бути самотньому і розуміти, що люди тебе не помічають або навмисне ігнорують. Їм зовсім не важливо те , що  ти всього лишень інтроверт і тому не можеш себе заставити зробити той чи інший крок на зустріч галасливим компаніям. Тобі просто більше підходить невеличка групка близьких друзів  для душевних розмов. Але люди придумують рамки. Вони ображають, знущаються, відчувають свою перевагу над іншими. І це однозначно не правильно. Але хто ж тебе захистить? Так, знайдуться люди, які це зможуть зробити, але вони не приходять зразу. Напевно, ніхто не допоможе тобі так як ти сам. Спочатку боротьба зароджується всередині  людини, а потім знаходяться однодумці, які приходять на допомогу.  Це історія простої дівчини з тонами комплексів і страхів. Це її власний шлях, її вибір та боротьба. Кожен з нас вправі творити власну історію, будувати своє життя з нуля, боротися за свої мрії та захоплення і, врешті-решт, за самого себе…

Я залишилася зовсім сама. Багато хто б на моєму місці засумував через це, але мені до цього не привикати.  Краще мати себе самого ніж багато друзів, які будуть зраджувати весь час.

Я знову занурилася у свої думки так, як любила це час від часу робити. Аналізувала своє життя , вчинки і звісно те , що мені недавно розповів Арсен.  Не скажу що не вірила в це,  але сама історія була дуже подібною на якийсь фільм. Проте,  якби брат був поруч , то можна було б сказати , що це розіграш, але його немає і не знати де він. З своїми батьками я не виходила на зв'язок вже два тижні. Не через те, що мені все одно , а через те, що боюся за них. Впевнена, вони за мене в той момент дуже сильно переймалися.

Минуло  декілька хвилин і я відчула, як недавно випитий алкоголь починає діяти. Це було досить дивне відчуття, як для людини, яка мало п’є.  Я була  ніби при свідомості, бо чула усе, що творилося навколо, але картинка в очах дещо розпливалася і ноги  починали німіти. Розум був зі мною, але тіло вже ледь його слухало.  Воно й не дивно, адже мене можна напоїти всього з двох бокалів , а тут я сама допила половину пляшки.

Зрештою, я так і сиділа б в своїх думках, якби до мене не підійшов якийсь хлопець. Він зупинився навпроти  і почав говорити:

-Привіт. Чому така гарна дівчина сидить сама? Ти що не маєш хлопця ? Тоді давай познайомимося.

Підкат є підкат. Я це моментально зрозуміла. Підняла голову, подивилася на нього і з кам'яним лицем сказала:

-Я не знайомлюся .

Все через те, що  не хотіла ніяких хлопців. Мені ще так мало років, а за останні три на моєму шляху було стільки болючих ран від них, що інтерес зник сам по собі.

Я опустила голову і вирішила допити вино, яке залишилося в моєму бокалі. А коли це зробила , то побачила , що  чиїсь ноги все ще стоять навпроти стола.

-Я ж сказала, що з ніким не знайомлюся!

Промовила  я злісним тоном, піднімаючи свою голову вверх , щоб побачити лице співрозмовника. Але натомість розпливчаста картинка в очах показала  Арсена, який просто спокійно на мене подивився і сів на стілець, що був навпроти.

-Так це ти. Чому прийшов?

Запитала я спокійним тоном,  навіть можна сказати байдужим. Але він не відповів на моє запитання:

-Може з тебе вже вистачить? Хочеш, щоб відкачували?

Мене його слова злегка розізлили, адже на питання не відповів та ще й лізе не в своє діло:

-Так, аякже. Яка тобі взагалі різниця? Що хочу те і роблю.

Він тільки дивлячись на мене, підняв  брови і запитав:

-Де Сергій і Настя?

-Там де їм і потрібно бути. Хоч нарешті нормально поговорять.

Алкоголь зробив мій характер ще гострішим і заставив навіть до нього говорити вороже. Але «холодному» хлопцеві було все одно, він просто підвівся з крісла і сказав:

-Ясно. Піду знайду їх.

Я не вірила своїм вухам, він збирався зруйнувати наш з Настею план. А якщо в цей самий момент в них все налагоджується ? Що ж буде, якщо він їм завадить?  Тоді я вирішила, що не дозволю цього.

-Навіщо шукати? Я знаю де вони. Зараз відведу тебе туди.

На мої слова він лише зупинив свою ходу і промовив:

-Тоді веди.

Я встала з крісла і ступила один крок, щоб подивитися чи в мене нормальна координація рухів. Все було добре і ми  швидко попрямували в будинок. Арсен йшов за мною , але при самому вході в будівлю  його зупинила якась дівчина.

-Стій! Ти куди зібрався? Ти так і не сказав, як тебе звати.

-Я не розумію, що в слові: "Відчепись", тобі було не ясно?

Відповідаючи тій дівчині Арсен вже не був таким спокійним і байдужим. Але навіть такі його слова її не зупинили:

-Та все ясно, але я не готова так швидко здатися.

Після цього та дівчина підійшла до нього дуже близько. Я була в шоковому стані. Не в перший раз зустрічаю таких вертихвосток, але від їхнього діалогу у мене почав виникати рвотний рефлекс. Мені робилося зле, бо переїла , а потім ще й випила, тому  наслідки не забарились. Арсен був зайнятий тією дівахою , так що я вирішила тихенько вислизнути з його поля зору і заодно піти у вбиральню.  Проте у мене нічого не вийшло, адже він це побачив.