Холодна правда

Не герой

Не роби з мене героя. Це зручно.

Герої потрібні, щоб інші мовчали.

Їх ставлять високо, в холодну рамку,

і кажуть: «Бачиш? Він зміг. А ти — чекай».

 

Герой — це часто спосіб не слухати.

Не бачити звичайної ціни.

Як людина миє чашку після страху,

як рахує гроші, як ховає сни.

 

Не роби з мене сильного. Це брехня.

Сильним називають тих, кого не хочуть чути.

Їм кажуть: «Ти витримаєш ще день»,

і додають на спину нові маршрути.

 

Я не сильний. Я просто бачив,

що станеться, якщо я ляжу знов.

Як страх уміє носити м'які капці,

як брехня просить трохи любові.

 

Я не святий. Не чистий. Не прямий.

Я теж шукав, де сховатись дешевше.

Я теж мовчав, коли всередині дим

піднімався до горла і просився першим.

 

Та є межа, де сором вже не кара.

А інструмент, що ріже зайву плоть.

Є день, коли стара слухняна рана

раптом відмовилась служити знов.

 

Не герой — людина без музики.

Без пам'ятника. Без великого слова.

Просто хтось, хто вийшов із власної клітки

і не назвав її більше домом.

 

І якщо завтра я знову злякаюсь,

це ще не значить, що все було марно.

Страх повертається. Так. Але тепер

він уже не входить без стуку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше