Холодна правда

Совість без санкції

Совість без пекла — дивна річ.

Її ніхто не ставить під охорону.

Вона приходить тихо, серед ночі,

і кладе руку прямо на провину.

 

Немає суду. Немає чорних книг.

Ніхто не пише зверху: «Винен».

Та ти не спиш, бо сам себе настиг

у місці, де вже нікого не видно.

 

Ти міг би вийти чистим. Формально.

Без свідків. Без печаток. Без слідів.

І навіть день поводився нормально,

немов нічого в світі не боліло.

 

Але щось у тобі не підписало

цей мирний акт про власну невинність.

Щось не дозволило назвати малим

те, що в чужому тілі стало прірвою.

 

Совість не просить віри в небеса.

Їй не потрібні ангели й трибуни.

Вона страшна, бо діє без наказу

і не бере від Бога інструкцій.

 

Вона не кара. Кара — це простіше.

Кара приходить ззовні і кричить.

А совість робить холодніше:

вона тебе не б'є — вона мовчить.

 

І ти стоїш перед собою сам.

Без адвоката. Без демонів. Без міфу.

Ти бачиш: навіть якщо Бога нема,

це не дає тобі права бути гнилим.

 

Ось тут і починається людина.

Не там, де страх тримає за горло.

А там, де можна не платити ціну —

і все одно не перейти через мертве.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше