Холодна правда
Руки
Твої руки пам'ятають більше, ніж слова.
Вони не пишуть звітів і зізнань.
Та в кожній жилі — тиха синева
усіх торкань, відмов і стримань.
Ось ця рука колись когось тримала,
так міцно, ніби можна втримати світ.
А потім розтиснулась — і впала
в порожній день, де не було воріт.
Ось ця — не вдарила, коли була причина.
Не з благородства. Просто від страху.
І досі десь у пальцях тихо стине
та сила, що не вийшла на поверхню.
Ось ця — не захистила. Не тому,
що не хотіла. Просто запізнилась.
І з того часу в кожному «чому»
вона стискає повітря, наче винність.
Руки старіють швидше за обличчя.
На них не сховаєш правду під словами.
Вони лежать на столі, немов свідчення,
що ти не все зробив своїми руками.
Ти мив посуд ними. Носив хліб.
Писав листи. Тримав чужі долоні.
Та іноді вночі вони болять
від тих дверей, яких не відчинили.
Ці руки — не вирок. Вони — архів,
де кожен дотик залишив свій підпис.
Там є любов. Там є провина. Гнів.
І все, що ти не зміг назвати вголос.
Вода змиває бруд, але не час.
Не страх. Не мить, де пальці заніміли.
Є руки, що навчились жити далі,
але себе до кінця не відпустили.
Відредаговано: 02.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
