Холодна правда

Біографія страху

Твій страх писав біографію сам.

Не чорним — сірим. Тихо. Обережно.

Він вибирав, кому віддати храм,

а що в тобі закопувати мерзло.

 

Він вчив тебе: «Не треба. Не іди.

Там засміють. Там боляче. Там пізно».

І ти збирав обережні плоди

з дерева, що висохло навмисно.

 

Твій страх був добрий. Він тебе беріг.

Від сорому, від ризику, від світла.

Він застилав тобі поріг

і шепотів: «Ще трохи. Не помітять».

 

Він був турботливий, як лікар-кат.

Без крові. Без сокири. Без погрози.

Він клав на серце крижану вагу

і міряв, скільки в ньому ще морозу.

 

Ти думав: «Я дорослий. Я не гнусь».

Насправді — просто вивчився боятись.

І кожна твоя тиша — гострий ніж,

яким ти сам навчився усміхатись.

 

Не звинувачуй світ. Він не просив

тебе щодня здавати у власну волю.

Твій страх тебе від смерті захистив —

і непомітно вкрав у тебе долю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше