Холодна правда
Тепла клітка
Ти не любив свободи. Ні. Брехня.
Ти просто двері зачинив зсередини
і сам собі шептав: «Така ціна
за право не ходити лезом зміни».
Бо вибір — це не прапор на вітрах,
не п'яний крик про власну незалежність.
Це ніч, коли ти сам собі кат
і вже не маєш права на обережність.
Ти звик до стін. Вони були м'які.
Вони не били. Тільки обіймали.
І навіть сни твої були такі,
немов тебе при народженні списали.
Там хліб лежав. Там світло не пекло.
Там можна було жити без питання.
Там слово «завтра» тихо проросло
в щоденне, тепле, ситне помирання.
Ти чув, як десь за мурами — життя.
Не рай. Не свято. Просто рух і рани.
Але в тобі давно росло сміття
із виправдань, рецептів і омани.
Тепер ти знаєш: клітка не страшна,
коли вона зручна, суха і чиста.
Страшний не той, хто двері зачинив.
Страшний той раб, що сам подав ключі.
Відредаговано: 11.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
