Холодна правда
Маска
Твоя усмішка — вивчений прийом,
холодний лак на тріщинах обличчя.
Ти входиш в день, немов у сірий дім,
де навіть біль говорить напівтихо.
Ти чемний. Зручний. Майже неживий.
Без гострих слів, без зайвого питання.
У тебе навіть крик такий малий,
що схожий не на крик — на виховання.
Там легше вмерти, ніж не посміхатись,
коли тебе на частини шматять.
Там вчать красиво вчасно відступати
і дякувать за те, що добивають.
Тобі казали: «Будь собою». Лиш
забули уточнити — ким дозволять.
І ти себе по краю обірвеш,
аби не вийти з правильної ролі.
Та маска не рятує від ножа.
Вона лише красивіше тріщить.
Під нею — не душа і не межа,
а той, хто сам себе навчив не жити.
І найстрашніше — не чужа брехня,
не їхній суд, не їхня мідна ласка.
А те, що ти прокинувся щодня
і сам собі втискав у шкіру маску.
Відредаговано: 11.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
