Холодна легенда про Вогонь

Пролог.

 "...Цю легенду розповідає вітер, коли забуває дихати.
Коли тиша стає гучнішою за бурю.
Коли ти торкаєшся чужої душі — і не згораєш, і не замерзаєш..."

Світ народився з подиху двох стихій:
з подряпини вогню на тілі неба — і з першої сльози снігу, що торкнулася землі.

Вогонь умів співати. Його пісня — жар, рух, життя.
Сніг умів мовчати. Його мовчання — спокій, глибина, забуття.

Вони бачили світ по-різному.
Вогонь прагнув змінювати, горіти, творити.
Сніг хотів зберігати, охолоджувати, зупиняти.

І кожен вважав, що саме в ньому — істина.

Так виник розлом. Тонкий, як тріщина на льоду.
Жорстокий, як полум’я в серці зими.

Але легенда шепоче, що з цього розлому одного дня
з’являться двоє.

Вогняна Дівчина — і Холодний Сніг.

Вони не мали б зустрітися.
Але час не питає дозволу.
І казка, що починається з попелу й крижинок,
завжди має в собі шанс запалити зорю…

...Якщо тільки вона не впаде.

***

– Опис світу двох стихій — вогню й снігу. Зародження стародавнього конфлікту. Натяк на існування Вогняної Дівчини й Холодного Снігу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше