Холод

Холод. Мене двадцять років тримали в карцері на північному полі, їжі вдосталь, але якщо вийдеш – або замерзнеш, або станеш кормом. Я довго думав про циклічність: люди розмножуються, говорять набір фраз, роблять набір рухів – і все. Уяви планету, де патрицієм стає той, хто не повторив нічого з того, що знав. Я бачив лише кілометри снігу, давав скелям імена й думав, що краще замерзнути, заснути тихим, солодким сном, а сніг вкриває мертвий труп. Мене вбило не те, що я думав, а те, що я побачив у собі. Люди давно не беруться до уваги, вони однакові як карти, або як гравій на березі моря. Знаходив замерзла тіла, розморожував їх і розповідав свої історії, потім заморожував, і так – роками.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#3902 в Сучасна проза

У тексті є: холод, біль, самотність

Відредаговано: 25.10.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись