Розділ 49. Соломія

 -  Нервуєш? - запитав Марк цілуючи мою руку, - А й досі не вірю, що через десять хвилин ти станеш моєю дружиною. Я так цього чекав. 

 -  Коли, ти поруч мені спокійно. Хочу щоб так було завжди, - я поклала голову Марку на плече, - Тримати твою руку, чути як б'ється твоє серце. 

 -  Я буду завжди поруч. Обіцяю, кохана, - тихо промовив Марк обнімаючи мене за талію. 

 - А от і наші щасливі наречені! - я почула дзвінкий Ксюшин голос, -  Дякую, що хоч за день попередили, а то б приперлася сюди в джинсах та футболці. Вау! Солю! Ти неймовірна! - промовила Ксюша ковзаючи по мені поглядом. 

 - Дякую, сонечко. Ти також дуже красива, - я поцілувала подругу в щічку. Справді Ксенія в блакитній шовкові сукні, з накрученими локонами та букетом рожевих троянд виглядала просто чарівно. 

 -  Твій тато з Ірою вже під'їжджають, - сказала Ксюша глянувши на телефон. 

 -  Дякую, що запросив дорогих для мене людей, - я поцілувала Марка в губи. 

 -  Не могло бути інакше. Вони все ж виховали мою дружину і матір моєї дитини. Це ж закономірно, - усміхнувся Марк. 

Я так зрозуміла, що батьки Марка на  весілля не завітають. Буде лише його найкращий друг - Алекс. Мені не по собі через те, що в Марка з батьками такі напружені стосунки і все через наші з ним стосунки. Я вже змирилася з тим, що скоріш за все вони мене ніколи не приймуть. І від того стає боляче, що Марк не зможе нормально спілкуватися з ними. 

Через кілька хвилин прибули мої батьки та Алекс. Поки ми обнімалися й цілувалися вийшла реєстратор та попередила, що наша черга буде через п'ять хвилин, тому всі взялися приводити себе до ладу та готувати телефони, щоб робити фото. 

І ось Марк із щасливою посмішкою відчиняє двері зали, а моє серце завмирає в радісному передчутті. Я буду все життя поруч з тим, кого вибрало моє серце. 

  -  Все таки її вибрав, - з боку почувся голос Ніки, - дівчина підійшла ближче до нас й надмінно обвела усіх присутніх поглядом, - Я думала, що це захоплення в тебе пройде, й ти повернешся до мене. 

 -  Ніко, якого дідька ти сюди приперлася, - шипів Марк, міцно стискаючи мою руку. 

 -  Хіба ми не настільки близькі, що ти не запросив мене на своє весілля? - глузуючи запитала вона, - А взагалі, мені терміново потрібно з тобою поговорити. Не при свідках і поки ми не поговоримо я звідси не піду. І повір мені є, що тобі сказати. 

 -  Йди геть звідси, Демидова. Ми вже все один одному сказали, - промовив крізь зуби Марк. 

 - Ну добре, - розміялася дівчина, - Я хотіла сказати про це в більш інтимній обстановці та я розумію, що тут зібралися тільки свої, тому соромитися нічого. Я вагітна, Марк. Від тебе вагітна. 

Від слів Ніки мене кинуло в жар. На очі опустилася, пелена. Я ніби потрапила в дурний сон. І сподіваюся, що він от-от закінчиться. Але, то був лиш початок. 

 -  Ніко, ти нормальна!? Яка дитина!? Тобі не набридло псувати мені й Солі життя?- здається що ще трохи й Марк вибухне. 

 -  Ти не знаєш, звідки діти беруться, любий? - Ніка склала руки на грудях, - Пам'ятаєш коли в нас востаннє був секс, ми так захопилися процесом, що геть забули про безпеку, - Ніка прикусила нижню губу, - І в мене вже два місяці. Можу тобі фотки з узд показати. 

Кожне слово Ніки було наче удар по серцю ножем. Як же це боляче, серце ніби навпіл розривають. Я поглянула в сторону батьків, вони були шоковані не більше ніж я. Іра аж побіліла й дивилася на Ніку величезними очима не розуміючи, що тут коїться. 

 -  Ти все брешеш, Ніко, як завжди, - грізно промовив Марк. 

 -  Е, ні. Любий, - Солодко всміхнувся Ніка, - Брехав весь час - ти. Так, Соломіє. Він тобі брехав. Він заклався з Алексом, що зможе спокусити таку селючку, як ти. І як бачиш, йому це справді вдалося. Може він й справді в процесі захопився. І бачиш до весілля дійшло, але думаю йому скоро набридне. Знаєш, скільки в нього побувало в ліжку дівчат? Марк ніколи не відрізнявся вірністю. Та й ти, Соломіє йому не пара. Бачиш навіть його батьки не прийшли. 

Я випустила руку Марка й поглянула йому в очі. Говорити я не могла, та в моїх очах було тільки одне питання, "Чи правда, це?". Хоч здається, я знаю відповідь. 

 -  Солю, кохана моя. Ти для мене все. Я не вмію, не можу жити без тебе... - Марк хотів схопити мою руку, та я заховала її за спину. 

 -  Марку, ти дійсно це зробив? Ти закладався з Алексом на мене? - я поглянула на обох хлопців. 

 -  Я тоді, ще не знав, що покохаю тебе і ти станеш сенсом мого життя... - Марк напружено дивився на мене. 

Значить це правда. Я була лише забавкою для нього... Я відступила крок від Марка. 

 -  Солю, навіть не думай піти від мене, бо я не відпущу тебе. Ти моя була і будеш завжди... 

Двері зали відчинилися і вийшла дівчина - реєстратор:

 -  Ем, я перепрошую. Вас ще довго чекати? Ми б мали вже почати? - вона швидко пробігає очима по нам з Марком. Я роблю ще кілька кроків назад віддаю Ніці букет, а вона його взяла з подивом дивлячись на мене. 

 -  Весілля не буде. Вибачте... - кажу я й кидаюся до виходу...