Перша думка, яка прийшла мені в голову, що це мабуть якась помилка. Але ж ні, на фото була Ніка зовсім гола в ліжку з Марком. Від несподіванки я навіть телефон з рук випустила і він впав на підлогу.
- Кохана, що трапилося? - збентежений одразу Марк кинувся до мене.
Я хотіла йому щось сказати, та в мене відібрало мову. А в серце разом встромилися сотні гострих кинджалів. Воно відмовлялося вірити. Ні! Ні! Це не правда! Тільки не Марк. Він не міг так зі мною вчинити.
Марк метнувся за телефоном й поглянувши на екран завмер на місці. Отямившись він впав на коліна біля ліжка та міцно схопив мої руки.
- Кохана! Солю! Це не те, що ти подумала! Між нами нічого не було клянуся! - Марк осипав поцілунками мої руки, а я нерухомо дивилася в одну точку на стіні, ніби мої тіло і душа були окремо.
В грудях забракло повітря, а очі застелила пелена сліз. Я думала, що Гліб зробив мені боляче, але цей біль в тисячі разів сильніший, бо його завдав той кому найбільше вірила...
- Серденько, поглянь на мене, - Марк притиснувся обличчям до мого, - Я ніколи. Ніколи. Навіть подумки не посмів зрадити тобі. Знаю, що це звучить смішно, але я не спав Нікою. Мабуть вона зробила ті фото, коли я заснув. Не плач, прошу, - його гарячі губи ловили сльози, які неслухняно котилися з моїх очей.
- Марку, - нарешті видавила я з себе. Мій голос був хриплий, і якийсь потойбічний, - Вона була з тобою в одному ліжку гола, обіймала, пестила.
- Солю, сталася страшна помилка, - Марк хотів мене поцілувати, та я відвернула від нього голову, - Мені прикро, що ти це побачила.
- Марку, я не сліпа й не дурна, - мені вдалося опанувати себе й поглянути йому у вічі, - Як вона опинилася в твоїй квартирі? Ви ж порвали. Чи я чогось не знаю?
- Ніка дійсно приходила до мене. Хотіла попрощатися, - почав Марк.
- І так вийшло, що ви переспали, - я розсміялася закриваючи лице руками з своєї дурості й сліпої довірливості.
- Соль, я життям клянусь, що не торкався до Ніки. Вона біситься, тому що їй не вдалося змусити мене одружитися з нею. От і мститься, - Марк обережно взяв руками моє лице, - Повір мені, благаю... Ти, сенс мого життя. Я дихаю заради тебе.
В його очах були жаль та каяття. Видно, що Марку прикро, але... Забагато але. Я відсунулася від Марка подалі. Він хотів нахилитися до мене, та я жестом зупинила його, забороняючи наближатися.
- Невже, ти вважаєш мене таким покидьком, який буде зраджувати вагітній дружині?! - в серцях вигукнув Марк.
- Я тобі не дружина, Марк, - випалила я відвертаючись від його чергової спроби схопити мене в обійми.
- Але ж будеш! Соломіє!
Образа, біль, ревнощі. В моїй душі панувала справжня буря. Вона нищила все:кохання, довіру все те, що я так старанно плекала кожного дня. Я мовчки опустила голову поглянула на свої руки, на ту обручку, що подарував Марк коли освідчився мені. Вона виблискувала всіма барвами веселки. Я думала, що носитиму її до смерті... Думала, що назавжди...
Я обережно зняла каблучку з пальця й простягнула її Марку. Який ошелешено спостерігав за моїми діями.
- Візьми її Марк, - промовила я ковтаючи клубок, який підступав до горла.
- Нізащо. Соломіє, ти що хочеш кинути мене? - гірко посміхнувся Марк, - Забудь. Я не відпущу тебе.
- А я тебе не питаю, Марку, а ставлю перед фактом, - на диво спокійно і впевнено сказала я.
В очах Марка загорівся вогонь люті. Схоже він не чекав від мене нічого подібного.
- Соломіє, в мене не має нікого крім тебе. І так буде завжди. Ти належиш мені, - Марк голодно поглянув мене, - Я не підпущу жодного чоловіка до тебе. Ми не можемо бути не разом. Ти моя доля, а я - твоя.
- Не має нічого вічного, Марк. Нажаль, - прошепотіла я.
- Я доведу тобі, що це не так, - промовив Марк йдучи до дверей. Я подумала, що він хоче піти геть, але він зачинив їх на замок.
- Навіщо, ти зачинив двері на замок? - важко ковтнула я з острахом дивлячись на хлопця.
- Щоб нам ніхто не завадив, кохана. Здається, минулого разу я не достатньо добре пояснив як сильно кохаю, - сказав Марк стягнувши з себе сорочку, - Не хвилюйся, я завдам шкоди нашій крихітці. Соломіє, я примушу тебе передумати, або вбий мене, якщо хочеш...
#6 в Молодіжна проза
#119 в Любовні романи
#65 в Сучасний любовний роман
студенти, багатий хлопець і звичайна дівчина, від_ненависті_до_кохання
Відредаговано: 11.07.2022