Розділ 14. Соломія

 -  Не тікай більше від мене, - шепотів Марк одночасно цілуючи моє обличчя. Навіть в пронизливий холод його губи такі гарячі, -  Солю, я думав, що втратив тебе назавжди. 

 -  Просто ваш поцілунок з Нікою... - десь під серцем я відчула гострий укол. Невже я ревную? Соломіє, куди тебе несе? Ти ж знаєш його всього кілька днів? А закохалася з першого погляду... 

 -  Я шкодую, що ти це побачила, - Марк уважно на мене дивився стираючи пальцями краплі дощу з мого обличчя, - Я покликав її, щоб сказати що між нами все скінчено. Солю з першої нашої зустрічі я думаю тільки про тебе. 

 -  Марк, що нам тепер робити? - я поклала голову на його плече. Щастя і тривога злилися воєдино. Я так боюся його втратити. І боюся, що моє серце знову розіб'ється, і мені навряд чи вдасться зібрати його уламки. 

 -  Одне я знаю точно. Навіть якщо увесь світ буде проти, я буду боротися за тебе... 

Губи Марка знову опускаються до моїх, а його руки стискають талію. Я обвиваю руками шию Марка, щоб бути ближче і відповідаю на поцілунок з не меншим запалом. Десь внизу живота розтікається приємне тепло. Напевно таке буває тільки тоді коли цілуєш коханого? 

 -  Сонечко, - Марк відірвавшись від поцілунку охопив руками моє обличчя, - Який я дурний. Ти ж можеш застудитися. Тобі потрібно терміново зігрітися в моїх обіймах. Поїхали до мене? - в очах Марка танцювали бісенята. 

 -  До мене буде ближче? - всміхнулася я. 

 -  Так, але навряд чи мене впустять і до того ж ми будемо заважати твоїй сусідці, - Марк грайливо підняв брови, - Тай спитав я так "заради гордиться". Сьогодні я точно нікуди не відпущу. Йди до мене. 

Марк підхоплює мене на руки і цілує в щічку. 

 -  Я так розумію, що мене позбавили права вибору? - не хочу себе дурити я теж не хочу, щоб він йшов. 

 -  Я хочу потурбуватися про тебе. Зроби мені таку приємність. Ходімо до машини. 

В машині Марк одразу ж увімкнув обігрів, за що я була неймовірно вдячна. Я поглянула на свої руки, які вже були сині від холоду і схрестила їх на грудях, щоб він не бачив. 

 -  Ще раз пробач, - Марк взяв мої руки і дмухнув на них бажаючи зігріти подихом, - Обіцяю гарячий чай і себе в якості грілки. 

 -  На, що це ти натякаєш? - зіщулила очі я. 

 -  Щоб готувалася, що сьогодні я буду цілувати кожен сантиметр твого тіла, сонечко. 

Марк ніби вже констатує сам факт. Який самовпевний! Невже він думає, що я стрибну до нього в ліжко? 

 -  Марк між нами нічого не буде, - видихаю я і повертаю голову до вікна. 

 -  Соль, ну ти чого? - Марк нагнувся до мене і уткнувся носом в моє плече, - Я не мав на увазі секс. Звісно... Я хочу... Але тільки тоді коли ти будеш готова. Цілувати і обнімати тебе мені ж не заборонено?

Я кивнула головою на знак згоди. Єдина близькість, яка в мене була стала найстрашнішим випробуванням. І відтоді в мені зародився страх, який і досі мене не відпускає хоча минуло вже три роки. Відколи Гліб... Ні! Не хочу про це більше згадувати!

Всю дорогу Марк тримав мене за руку. Питав як я себе почуваю, а ще увімкнув обігрів на повну потужність. Бо мене вже починало лихоманити. Тільки б не захворіти!  

Ми досить швидко дісталися до будинку де жив Марк. Це висотка в елітному районі столиці. Ми піднялися на двадцятий поверх. Мушу сказати, що поки ми їхали в ліфті Марк безсоромно приставав до мене. Було дуже незручно, коли десь на десятому поверсі в ліфт зайшла ще одна пара, а Марк тим часом підтягнув мою футболку мало не до грудей. Я в житті здається так не червоніла, а Марку нічого він лише лукаво усміхався. 

Квартира Марка виявилася просторо та досить аскетичною. Все було просто і зі смаком. Нічого зайвого. 

 -  Проходь в мій барліг, - весело промовив Марк, - Я зараз знайду сухий одяг для тебе. А потім гаряча ванна... 

 Марк швидко поцілував мене в губи і вийшов з вітальні. Я ж обняла себе руками, щоб зігрітися, та підійшла до вікна. Схоже, що гроза посилилася. На дворі справжній ураган. 

 -  Моя футболка підійде, а ще я знайшов теплі шкарпетки, - хлопець посміхнувся демонструючи одяг. 

 -  Так. Нормально, - знизала я плечима. 

 - Ходімо наберу для тебе ванну. 

Марк взяв мене за руку і повів до ванної. Увімкнувши воду Марк окинув мене поглядом. 

 - Треба зняти мокрий одяг... Як найшвидше, - кадик Марка сіпнувся і він важко зітхнув. 

 -  Може вийдеш на кілька хвилин, поки я... - мої щоки звалилися фарбою. 

 -  Я думав, ти мені доволиш..? - Марк підійшов ближче і втупився в мене поглядом. 

 Марк нахиляється до моїх губ, а його руки тягнуться до моєї футболки повільно піднімаючи її вверх. Я не противилася цьому, лише слухняно підняла руки, щоб він зміг зняти її повністю. Так приємно відчувати його дотики до шкіри. 

Відправивши мою футболку на підлогу Марк опустився на коліна та поцілував мій живіт з моїх губ вирвався невільний стогін. Розстібнувши гудзик на моїх штанях він повільно стягував їх при цьому цілуючи мої стегна. 

 -  Все ще не вірю, що ти реальна. Я боюся, що це виявиться сном... Хочу бачити тебе всю.

 Мене лякає натиск Марка. Він це помітив і поклавши руки на мій живіт промовив:

 -  Солю, тобі доветься звикати до моєї уваги. Бо інших чоловіків я до тебе не підпущу і близько. У такому вигляді, ти будеш тільки передімною.