Розділ 1. Марк

Останній день літа - має запам'ятатись. Він має бути яскравим, та гарячим. Попереду, останній рік в універі, а зараз, час розважатися та відриватися на повну. Повірити не можу, що через рік, моє безтурботне життя закінчиться. Батько хоче, щоб б я починав освоювати сімейний бізнес та приступав до керівництва холдингу. Та, я, терпіти не можу всю цю офісну історію, але великі гроші - серйозна відповідальність... Але, зараз не про це...

 - Хей! Марк! Брат! Як круто, що ,ти, приїхав! - почув, я, коли вийшов з авто. 

 - Привіт, Алекс! - я, підійшов ближче до друга, і ми обмінялися міцним рукостисканням, а потім поплескали один одного по плечу, - Як, я міг пропустити таку круту вечірку? 

 - Це точно. Завтра починається "каторга" під назвою - навчання, - сумно промовив Алекс, але потім його губи розплилися в лукавій посмішці, - Та, зараз це наша ніч! - голосно викрикнув він, - Ходімо скоріше. Всі наші вже зібралися. 

Ми з ним попрямували до входу в клуб, який належить сім'ї Алекса, а після того, як він закінчить навчання батько передасть йому всі права на нього і Алекс стане його повноправним власником. Це один з найелітніших закладів столиці, і нам, подобається там проводити час. 

Клуб сьогодні заповнений вщент. Адже всім кортить розважитися перед навчанням. Хоч це досить дорогий заклад, але зараз, тут яблуку ніде впасти. Всі кайфують, та відриваються під музику модного ді-джея, який був спеціально  запрошений для цієї події. Алекс чув, як він грав на Ібіці, і вирішив, що привезе його сюди скільки б це не коштувало. 

Серед натовпу на танцполі, я побачив довгоногу блондинку в короткій, червоній, облягаючій сукні. Вона спокусливо рухалася в такт музиці. Найкрасивіша та найспокусливіша, моя дівчина - Ніка. 

 - Алекс, ти йди, а я наздожену. Мені треба де з ким привітатися. 

Друг розуміюче кивнув і промовив:

 - Ок. Чекаємо, тебе, з Нікою на верху, - майже кричав він мені на вухо, а все через гучну  музику, що майже розривала барабанні перетинки. 

Я поспішив до своєї дівчинки, обнявши її ззаду за талію, я занурив обличчя в її розкішне волосся, яке пахло дорогими парфумами. 

 - О! Марк! Любий... - зітхнула Ніка і притулилася до мене.

  - Нік. Сонце, я скучив, - шепнув, я, на вушко коханій. 

Дівчина обернулася і кинулася мені на шию. Я, в свою чергу обняв її сильніше, та наблизився до її губ, щоб поцілувати. Як тільки, її пухкі, солодкі губки розкрилися, мій язик почав хазяйнувати в її роті. Ніка цілувала мене і водночас спокусливо вигиналася під музику. Я, відчуваю, що втрачаю над собою контроль. Вона така гаряча. 

Мені треба терміново усамітнитися з нею. Але, Алекс і друзі  чекають. Навіть не уявляю скільки сили доведеться докласти, щоб стримувати себе, та, що не зробиш заради дружби.

Ми, ще деякий час танцювали з Нікою. Я, цілував і пестив її, і вона відповідала з не меншою пристрастю. У цієї ночі має бути продовження, але пізніше. Я, хочу провести її з Нікою. 

Коли, ми з Нікою, приєдналися до Алекса, та решти компанії, всі були вже добряче на підпитку. Віскі й текіла лилися рікою. 

 -  О! Зараз буде штрафна! - вигукнув Алекс наливаючи для мене в стакан віскі, - Приєднуйся. Ми вже зачекалися вас. 

 -  Алекс. Повір. Я не сумував, - відповів я всаджуючи собі на коліна Ніку. 

 -  Охоче вірю! - розсміявся друг, протягуючи мені склянку з напоєм. 

Зробивши ковток, я відчув приємний опік в горлі, в тілі з'явилася неймовірна легкість. Позитив просто зашкалював. Здається, що зараз, я зможу все. І, так буде завжди. Я  переможець по життю. В мене є все чого я хочу:величезний статок, найпривабливіша дівчина, вірні друзі. А найголовніше - я живу, так як хочу. 

Вечірка в клубі закінчилася десь о другій ночі. А для мене і Ніки, ніч тільки починалася. Ми, вирішили продовжити у неї. Отож, як тільки, ми переступили поріг її квартири, я почав зривати з неї  сукню. Ніка й сама була не проти її позбутися. А, коли, я побачив свою дівчинку у чорній кружевній білизні, дах мені зірвало остаточно... 

На ранок я прокинувся в обіймах Ніки. Вона обвила мене своїм тілом. Я, обережно підвівся, щоб не розбудити її. Голова розколювалася, я опустив голову на руки. Блін, схоже, я вчора добряче перебрав. Дідько, час їхати в універ. Але, спочатку треба привести себе в порядок. Тож прийнявши душ, я вирішив поїхати до додому, щоб перевдягнутися. Ніку я не будив, хай відпочиває. Їй, цієї ночі добряче дісталося. 

Сяк так привівши себе до ладу, я поїхав до універу. По дорозі забрав Алекса, він зателефонував і попросив підвезти його. Схоже, що друг не може відійти від вчорашнього. Я, ж почувався більш менш бадьорим. 

 -  Добре погуляли, - констатував Алекс попиваючи воду з пляшки, - Тільки, останні кілька шотів текіли були зайві. 

 -  Нічого, зараз оклигаєш, - усміхнувся я. 

 -  Ага, - скривився Алекс, - У нас цивільний процес перша пара. Капець. У Філатової точно не поспиш. 

 -  Припини скиглити, Алекс, - буркнув я, сильніше натискаючи на педаль газу. 

 -  Старий, можеш трохи повільніше? - Алекс пристібнувся паском безпеки, - Ми, в центрі міста все таки. 

 - Спокійно, я все контролю... 

І по цих словах, почувся глухий удар. Я, не встиг зрозуміти, що відбувається, тому різко загальмував. Від побаченого у мене ледь серце з грудей не вискочило. На дорозі лежала якась дівчина. Чорт! Невже, я збив людину? 

Я, одразу рвонув до неї, а слідом за мною і Алекс. 

 -  Пробач! Я, не побачив тебе! - я, нахилився до дівчини, яка корчилася від болю. Вона навіть не чула мене, тільки продовжувала глухо стогнати тримаючись за живіт. 

 -  Марк, я викличу швидку! - Алекс став на коліна і нахилився над дівчиною. 

 -  Не треба... - почувся слабкий, але водночас впевнений голос, - Я, лише вдарилася. Думаю, що нічого серйозного. 

Так, почалося наша із Солею історія...