ГЛАВА 21 ЧИЯ НЯНЯ?

У пологовому будинку мені обіцяли, що груди боліти при годуванні через місяць-два перестануть, і процедура навіть буде приємною. Чи традиційно смачної локшини на вуха навішали, чи я належала до категорії жінок, яким це просто потрібно перетерпіти. Незрозуміла ситуація, але я ледве не збожеволіла. Відчуття – твої груди проштрикують мільйони голок. Тайський сеанс акупунктури. В одне й те саме місце… по багато разів на день… і ніч… цілодобова тайська акупунктура. Позитивний момент у тому, що процедура безкоштовна, мінус – не видно кінця-краю, нескінченний сеанс. І при цьому домашні хотіли, щоб я була спокійною та доброю. Як це дратувало! Ні словом цензурним сказати, ні пером гострим описати. Так, доводилося все це терпіти у форматі «ТИЖМАТИ!!!» Я так підозрюю, що саме на цьому етапі багато жінок прислухаються до своєї логіки, яка шепоче, а мені так просто репетувала на вухо, закладало: «На фіг тобі взагалі таке щастя?!? Переходь на штучне годування!» Але ж я розумна, блін, начиталася книжок, де головна заповідь гарної матері – «вигодуй дитя своє молоком своїм хоча б шість місяців, виконай свій обов'язок перед потомством!!!».

—    Юля, коли тебе все це діставало, що робила? - плакала я в слухавку, поки Андрійко і Ваня висмоктували груди до останньої крапельки, а Дімочка вже спав, щастя мамине. Знаю, що до всіх дітей потрібно ставитися однаково, але якщо воно таке гарне, то гріх його не любити більше хоч трошечки.

—    Та мене сильно не доставало. Був випадок, коли Ванька ляпнув не подумавши, що він прийшов з роботи, втомився, а я не знаю, чим займалася.

—    І що ти? – готую вуха до блокбастера "Тато напартачив!" від Юлії.

—    А що я? Націдила молоковідсмоктувачем молока про запас, залишила вранці Вані записочку, мовляв, треба зрештою з'їздити в місто, постригтися, педикюр там, манікюр зробити, написала йому десять сторінок «Цінних вказівок на всяк випадок» і поїхала.

—    І що Ванька? - уявила, як йому несолодко довелося, запарився бідненький сам з трьома дітьми. Тато вдома один – це жорстко!

—    Ванька виписав матір із сестрою, пояснив ситуацію і помчав на роботу, зараза. А я ж так хотіла, щоб відчув усю красу спілкування з дітьми. Щоб цілий день нічорта не поробив, як я. Натомість на мене його мама і сестра зляться до сьогодні.

—    Так, прокол у методі виховання чоловіка. У вас хоч є родичі, та й немовля одне. Я навіть націдити молока на цю братію не зможу. Та й Стас розуміє всі складнощі, обіцяв невдовзі перевезти нашу нову няню. Щоб я не здуріла, бачить, що на межі.

Взагалі-то Стас привіз до нашої домівки Марію Григорівну як помічницю для мене. Типу її парафія – кухня та будинок, щоб я могла сконцентруватися на своїх діточках і присвятити всю себе лише дітям. Враховуючи той факт, що жінка практично, і теоретично, і юридично теж залишилася на вулиці, вона із задоволенням прийняла пропозицію постійно жити з нами. Не приховую, я скористалася своїми можливостями і «подивилася» в душу та майбутнє цієї жінки. Волкову я довіряла, але яким би другом не був Платон, істина завжди буде дорожчою.

З ким попало жити я не збиралася, навіть якщо дуже потребувала помічниці. Чужа тітка – це серйозно! А тут ще Любаша настрахала історіями про няньок-маніячок, які п'ють кров немовлят і доводять сім'ї до повного вимирання. Подякувала я вищим силам, що вчасно даром наділили і кинулася Марію Григорівну обіймати. Одні милі дружні обійми - і я дізналася про неї так багато, що навіть розплакалася від того, що погано думала про хорошу людину.

Марія Григорівна – це взагалі був величезний подарунок долі та Волкова. І я думаю, що бабуся з того світу трохи підсуєтилася для своєї онучки. Як завжди, трошки екстравагантно, але головне – результат.  Ми з Марією Григорівною  збігалися у всьому. Я рано залишилася сиротою, тому Всесвіт вирішив виправити трохи цю помилку - у нас у будинку з'явилася моя друга мама і не побоюсь цієї фрази - бабуся моїм дітям. Більше Марія Григорівна мені нагадувала мою бабусю. З гумором по життю, як би не було складно. Їй було складно. Вона залишилася одна без рідних та даху над головою. Саме у такі хвилини в нашому житті з'являються дуже потрібні люди. Ми з’явилися у неї, вона – у нас. 

Мої чотири ангели-охоронці серйозно подумали, поєдналися з ангелами-охоронцями Марії Горигорівни і вирішили наші проблеми дуже адекватно. Марія Григорівна чаклувала на кухні та відповідала за побут у будинку. А це чимало. Одне тільки стежити, щоб я чогось непотрібного не наїлася і у малих алергія не виповзла – вже рівноцінно подвигу. Я ж займалася виключно своїми трьома щастями… спочатку… потім мене на їх трьох стало замало…

Тож Марія Григорівна стала нам згодом не помічницею, а рідною людиною: мені бабусею, якої так не вистачало, Стасу мамою, якої він не знав, Єві – наставницею, а моїм трьом шалопаям терплячою нянькою. Хоча кому нянькою вона була, це відкрите питання. Один дотик – і я бачу як Марія Григорівна втішає мене зарьовану, другий – ми переконуємо Стаса, що з посадою завідувача відділення він справиться, третій – о, Євку вже заміж віддаємо. А наречений, тобто, мій зять, гарненький, аж страшно. Не сумнівалася, що у моєї Єви гарний смак, але й не думала, що її заміж так рано понесе. Капець, хлопчакам, що лазять під красиво сервірованими столами, років по сім-вісім, не більше. Це ж в якому віці Євка вискочить заміж? До двадцяти років точно. Треба провести політінформацію про дорослість та її складнощі.

Це я знала, що Марія Григорівна – наш приз у благодійній лотереї, що влаштовується вищими силами не так часто, а Єва – не знала і діяла спочатку так само з побоюванням, як і я б. Кімната Марії Григорівни розташовувалась на другому поверсі й була сусідньою з Євиною, тому мозолили вони одна одній очі пристойно.

Єва очікувала, що Марія Григорівна буде, як Фрекен Бок із мультика про Карлсона: старою занудою, яку легко довести до стану «сиджу у ванній, говорю з душем, уже в нірвані, але ще не в дурдомі». Але незабаром сама Єва охрестила тітку Машу Мері Поппінс, побачивши в ній розсудливу тітоньку з якою цікаво і затишно. "Поппінс" не прижилося і кудись поділося, а тітка Маша стала просто Мері. Її полюбили всі, включаючи Кешу з Дусею.