Хочеш я твоїм кольором буду?
Я скажу, куди йду
Йдемо уздовж прибою — вечір ніжно-блакитний,
Хвилі шепочуть щось про свободу — ми у ритмі.
Я кажу: "Йду завтра з подругами потусити",
Ти усміхаєшся: "Сонце, я ж казав, можеш мені про це не говорити.
Ти вільна, і в кайданах тебе я не тримаю,
Гуляй з ким хочеш — я тобі довіряю."
Я також посміхаюся та ледь не плачу —
Невже зустрілася з тобою за свою терплячість?..
Ми сядемо на березі: "Ти ж знаєш —
Раніше завжди "Де?" і "З ким?" — нічого не сховаєш.
Ніякої довіри, лише питання та контроль,
Що знищив, на щастя, ті стосунки в нуль."
Я подивлюся в очі: "З тобою все інакше.
Я хочу разом рухатися дальше.
Та все одно завжди буду казати, куди збираюся —
Не щоб контролював, а щоб не хвилювався."
І з кожною хвилею в серці почуття зростає.
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Блакитним — кольором, що не тримає.
25.04.2025
#1642 в Різне
#301 в Поезія
#6652 в Любовні романи
#1528 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 14.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
