Частина 54

Що ж. Оскільки пропозицій не надходило, то на поре поїдуть Макар і Ліда

Пробачте, Яна, але більшістю голосів епізодичну героїню зватимуть Наталія. Сподіваюсь, вона читачам сподобається

Тимофій поклав на стіл кілька видруків і урочисто оголосив:

— Ну що, сім’я. Цього літа ми їдемо в Болгарію. Курорт біля Бургаської затоки. Море, сонце.

Ніна одразу підтримала чоловіка:

— І не тільки ми. Я вже поговорила з батьками Макара. Хлопець стільки часу провів у лабораторії з Лідою, що йому теж треба повітря. Ми оплачуємо відпочинок їм усім — Макару і його мамі з татом. Хай відпочинуть по-людськи.

Ліда здивувалася, але очі в неї загорілися. Те, що батьки самі запропонували йому поїхати разом, було неочікувано й дуже по-доброму.

Баба Юля, яка сиділа у своєму кріслі з чашкою ромашкового чаю, лише кивнула:

— Я теж їду. Море — це теж хімія. Тільки реагенти інші: сіль, сонце і трохи йоду. А головне — щоб ніхто не переплутав колби.

Антон, який саме гортав телефон, раптом випростався і з гордістю заявив:

— А я їду! У мене всі оцінки не нижче дев’яноста п’яти.

— Ой, дивись, який у нас відмінник з’явився, — підколола Ліда, але посміхалася щиро.

Влад, який прийшов того вечора з Веронікою, лише розвів руками:

— А ми з вами не поїдемо. Вероніка вже домовилася з родичами — летимо до Хорватії. Там у них є маленький будинок біля моря. Але ми обов’язково напишемо, як там вода і чи є десь нормальні салати без майонезу.

Вероніка м’яко додала:

— І пробок ловити не доведеться. Хоча…я вже натренована.

Усі засміялися. Баба Юля подивилася на онуків і тихенько промовила:

— Рік тому ми сиділи тут і підіймати келихи «за правильну хімію». А тепер дивіться — хтось їде в Болгарію, хтось у Хорватію, а Макар взагалі вперше побачить море. Це вже не просто реакція. Це ланцюгова.

Ліда тихенько усміхнулася. Вона ще не знала, що саме на цьому курорті біля Бургаської затоки все зміниться сильніше, ніж будь-яка реакція в пробірці. Але поки що просто раділа: скоро буде море, сонце, бабусині коментарі про «концентрацію відпочинку» і… Макар, який вперше побачить, як виглядає справжня хвиля.

А за вікном уже пахло літом.

* * * * *

На курорт біля Бургаської затоки вони приїхали ввечері, коли сонце вже сідало і повітря пахло сосною та сіллю. Два таксі зупинилися біля дерев’яного котеджу з широкою терасою і виглядом на море.

Спочатку вийшла Ніна, одразу оглядаючи все навколо, потім Тимофій з валізами. За ними — Ліда, Антон і баба Юля. З другої машини вийшли Макар, його мати Уляна і батько Сергій. Макар трохи ніяково поправив рюкзак, ніби все ще не вірив, що справді тут.

Баба Юля стала біля тераси, дістала сигарету, запалила і глибоко затягнулася. Дим повільно пішов угору. Вона задоволено кивнула, дивлячись на котедж.

— Ну от. Дерев’яний, чистий, з нормальними вікнами. Не бетонна коробка. Можна дихати.

Котедж справді виявився комфортабельним. Дві спальні на першому поверсі, дві на другому, простора кухня-вітальня з великим столом і тераса, з якої вже чути було шум хвиль. Дві родини розмістилися швидко і без сварок. Ніна з Тимофієм зайняли одну кімнату вниз, Уляна з Сергієм — другу. Нагорі оселилися Ліда з бабою Юлею в одній кімнаті, а Антон і Макар — у сусідній.

— Дивись, Макаре, — сказав Антон, кидаючи рюкзак на ліжко, — у нас навіть балкон є. Якщо що — можна буде вночі сидіти та дивитися на море. Тільки без твоїх хімічних формул о третій годині, добре?

Макар лише тихо посміхнувся і кивнув.

Баба Юля задоволено зітхнула:

— Дві родини під одним дахом. Правильні реагенти, правильна температура. Тепер головне — не переборщити з концентрацією відпочинку в перший же день.

Ліда підійшла до бильця і довго дивилася на темну смугу моря. Вітер був теплий, солоний. Поруч став Макар. Кілька секунд вони мовчали.

— Красиво, — тихо сказав він.

— Дуже, — відповіла Ліда.

А з кухні вже чулося, як Ніна з Уляною розбирають продукти, Тимофій з Сергієм обговорюють, де краще купити свіжу рибу, а Антон десь голосно заявляє, що завтра обов’язково піде купатися першим.

До котеджу саме в цей момент підійшла дівчина років сімнадцяти-вісімнадцяти. Струнка, засмагла, з довгим світлим волоссям, зібраним у недбалий хвіст, і з текою в руках. Вона зупинилася біля тераси, ввічливо посміхнулася і простягнула буклет.

— Добрий вечір. Я з адміністрації курорту. Ось програма оздоровчих процедур на цей тиждень — масажі, грязьові ванни, інгаляції, йога на свіжому повітрі. Якщо щось зацікавить, можна записатися прямо в мене або в рецепції.

Баба Юля взяла буклет першою, швидко переглянула і задоволено хмикнула:

— Грязьові ванни… цікаво. Це вже майже хімія. Тільки замість пробірок — ви самі.