Частина 38

Наступного дня після занять Ліда прийшла до науково-дослідного інституту, де працювала її бабуся. Юлія Миколаївна саме була у своїй маленькій робочій лабораторії.

— Бабусю, — тихо почала Ліда, коли вони залишилися наодинці, — я була в поліції… і мені страшно. Вони досі не відпустили Дениса, хоча я сказала, що вірю йому.

Юлія Миколаївна зітхнула, обійняла онуку і погладила по голові.

— Я знаю, сонечко. Мені вже дзвонили. Ситуація непроста.

За кілька хвилин до лабораторії зайшла Леся. Вона одразу відчула напружену атмосферу.

— Що сталося?

Ліда коротко розповіла все. Леся вислухала і задумливо промовила.

— Це, чесно кажучи, не моя тема. Я займаюся харчовими технологіями, добавками, стабілізаторами… Але якщо треба допомогти — я не проти. Особливо якщо це стосується дітей.

Вона подивилася на Юлію Миколаївну, потім на Ліду.

— Я можу спробувати обстежити ті порошки, які знайшли у Дениса. Якщо мені дадуть зразок офіційно, через поліцію, я зможу зробити якісний аналіз. Подивитися, які домішки там є, який саме психотроп, можливо, навіть зрозуміти, де його могли синтезувати. Такі речовини часто мають характерні «підписи» — домішки, які вказують на конкретну лабораторію або метод синтезу.

Юлія Миколаївна кивнула:

— Якщо лабораторія кустарна, то сліди будуть. А якщо вона знаходиться в нашому місті… це вже серйозно.

— Саме це мене і лякає, — тихо сказала Леся. — Мені здається, що все це відбувається тут, у нас. Занадто швидко все закрутилося.

Ліда стояла поруч і слухала. Їй було одночасно страшно і гордо — що дорослі не відсторонюються, а готові допомагати.

— То ви справді допоможете? — тихо запитала вона.

— Звичайно, — відповіла Леся і легенько обійняла її за плечі. — Ти правильно зробила, що пішла до Дениса і розповіла правду. Тепер наша черга.

Юлія Миколаївна рішуче сказала:

— Я поговорю зі слідчим. Якщо вони дадуть зразок — Леся зробить аналіз. А ми з тобою, Ліда, будемо триматися разом. І Макара теж тримай поруч. Разом сильніше.

Вони ще трохи постояли на балконі, дивлячись на засніжене місто. Кожна думала про своє, але всі троє відчували: зараз вони — одна команда.

* * * * *

Наступні кілька днів поліція вела негласне спостереження за Тіною — тією самою худенькою дев’ятикласницею з татуюванням на зап’ясті.

Увечері Тіна вийшла з будинку і, постійно озираючись, поїхала на інший кінець міста. Поліційна група стеження рухалася за нею непомітно.

Вона підійшла до старого п’ятиповерхового будинку на околиці й зупинилася біля під’їзду №3. Не стала заходити всередину. Просто підійшла до дверей квартири на першому поверсі й тихо, але чітко сказала крізь двері:

— Це Тіна. Кажуть, шмон припинився. Можна вже нормально працювати. Всі затихли.

За дверима на кілька секунд запанувала тиша, а потім чоловічий голос відповів:

— Добре. Поки що сиди тихо. Я перевірю. Якщо все чисто — дам знати.

Тіна швидко пішла геть.

Поліція не стала затримувати її одразу. Натомість вони встановили особу дилера. Ним виявився 27-річний Бондар, останнім часом діяв обережно і переважно через «психотропи», які важче відстежити.

Однак після інциденту з Денисом і поліційного рейду дилер вирішив залягти на дно. Пакети більше не розповсюджувалися. Він чекав.

Слідчий, який вів справу Дениса, підсумував на нараді:

— Особу встановили. Зараз головне — не сполохати його. Нехай думає, що все затихло. Рано чи пізно він почне знову. А ми будемо готові.

Тим часом Ліда і Макар продовжували своє тихе, світле щастя, навіть не підозрюючи, наскільки серйозно все могло обернутися.

Леся офіційно отримала зразок порошку з речових доказів. Вона працювала майже весь вечір і половину ночі в лабораторії інституту.

Наступного ранку в кабінеті слідчого зібралися поліціянт, який вів справу Дениса, і судовий експерт-хімік.

Леся поклала на стіл кілька аркушів з результатами аналізу.

— Ось висновок. Основна речовина — синтетичний психотропний препарат з групи фенілетиламінів. Але найцікавіше — домішки. Там є характерні сліди каталізаторів і розчинників, які використовуються в кустарних лабораторіях. Я майже впевнена, що препарат синтезували не в промислових умовах, а саме в нашому місті або дуже близько. Я можу дати більш точні рекомендації, куди саме варто перевіряти.

Слідчий уважно вивчив документи й підняв погляд на Лесю.

— Дуже дякую вам. Ви зробили те, на що в нас зараз просто не вистачало ресурсів і спеціалістів такого рівня.

Судовий експерт, чоловік років п’ятдесяти, щиро додав:

— Професійно виконано. Аналіз якісний, чистий. Я повністю підтверджую ваші висновки. Дякую. Це значно прискорить розслідування.