Глава 15

Досить пригод. Даша.

Я вже збиралася виходити з дому. Дзвінок від Андрія Васильовича застав мене буквально на порозі.

– На сьогодні відбій, у мене з'явилися невідкладні справи. – Мабуть, мій новий «друг» зрозумів, що йому нічого не світить і вирішив не витрачати даремно на мене свій час.

- Розумію.

- Якщо хочеш, можемо зустрітись увечері?

А ні, помилочка вийшла. Зустрічатися з ним увечері я не маю жодного бажання, тому я запропонувала інший варіант.

- Ви на мило мені скинете матеріал та завдання, а завтра перевірите обидві теми. Якщо я в чомусь не розберуся, то ввечері зателефоную.

Через кілька хвилин на електронну пошту надійшов лист із вкладеними посиланнями та кількома файлами. Там рівним почерком викладача написані завдання до теми.

Одного не можу зрозуміти, чому, коли мені це пояснює Доктор Зло, то до мене доходить практично з першого разу. Але коли я сама намагаюся розібратися в усьому, то складається враження, що весь текст написаний невідомою людству мовою. Або вся проблема в тому, що моя голова забита зовсім іншими думками і налаштуватися на лад після безсонної ночі не так вже й просто.

Не можу дочекатися, коли я увіллюся в потік і мені більше не будуть потрібні додаткові заняття. Хочу, як усі нормальні люди, ходити на пари і не ламати голову, над предметом, який мені ніколи в житті не подужати.

Ще й Іришка пристала з пропозицією сходити в клуб, цього разу я її послала кудись подалі з її ж пропозиціями. Останнім часом усі мої вилазки мають дуже неприємну тенденцію закінчуватись не завжди приємним чином. Вистачить з мене пригод, моя бідолашна дупця і так не встигає розгрібати.