Хмари, мрії та берези
Щось важливе, та близьке (ще поповнюється)
Я знову...
Я знов живий,
Я знов радий,
Я знов бачу твою виставу,
Немов небо...
Немов хмарини
У мого вікна
Нависла над квітковим полем.
Мене нема.
Мене знову нема,
Нема, ніби зими холодної,
Яка прийде ось-ось,
Ти лише дождись
І прибуду я до тебе,
З першим снігом на плечі.
Люди
Наші люди сильно плачуть,
Плачуть сильно наші люди,
Молять бога, бога молять,
Бог не чує, ну й не хай!
***
Ліловим цвітом вся покрилась,
В небі хмари як пісні,
Зв'язала хутро на деревах жовтих,
Які не бачили весни.
***
Мороз по шкірі, слова на пальцях,
Memento mori на руці,
Тіла на полі, як насіння льону
Лежать нерухомо все життя.
В руках рушниця, в зубах земля
У небі ворон все взліта,
Який не бачив небуття,
Слова всі їхні забув за мить
Лиш лист за пазухою зберіга,
Неначе скарб заморний
Беріг мені життя...
***
Ні пам'яті, ні горя,
Навкруги лиш лине сніг,
Мелодія чарівна,
Холодна як земля...
Святвечір на долонях,
Самотній як щодня...
Ні бачу я, ні чую,
Шепіт линучих вперед,
Лиш плентаюсь я ззаду
І бачу небуття...
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
