Глава 11

- Ну то що, будеш моя? - якось благально подивився на мене Джеймс. 
- Я не хочу створювати тобі проблем. Ти - мій учитель, а я - твоя учениця. У нас не можуть бути стосунки, - розум керує моєю відповіддю, хоч серце просить прислухатися його. 
- Сонечко, навіщо ти мучиш себе? Я знаю, що подобаюся тобі. Це взаємно, то чому б нам не бути разом? - уже більш переконливо мовив хлопець. 
- А якщо тебе виженуть зі школи через мене? - захвилювалася я, бо розумію, що ці стосунки потрібно приховувати від усього світу. 
- Не хвилюйся, я тут тільки на рік, - заспокоїв мене Джеймс. 
- Дай мені трохи часу, будь ласка, - ось і почалася в моїй душі сутичка між розумом і серцем. Це найважчий вибір, який я коли-небудь робила.
- Добре. Сподіваюся, ти приймеш правильне рішення, - усміхнувся хлопець.
Я пішла у свою кімнату. Соня вже прокинулася і правлялася до кухні. Мені потрібно все добряче обдумати. З одного боку, я не хочу створювати проблем Джеймсу, а з іншого - хочу бути щасливою. Відчуваю, що це моя людина. Ще з першої нашої зустрічі він припав мені до душі. Його характер, зовнішість, поведінка - усе ідеальне. Невже так буває? Невже це те кохання з першого погляду, про яке пишуть в книгах, про яке знімають фільми? Але хлопець з моїх снів не Джеймс, адже там він кучерявий...
А якщо не зараз, то коли? Коли бути щасливою? Я - юна дівчина, яка хоче бути коханою; яка хоче відчувати підтримку від своєї людини; яка хоче розуміння. Чому б не спробувати? Чому б не піддатися емоціям? Ніколи ні про що не шкодуйте, оскільки якби ми знали, як вчинити в тій чи іншій ситуації, то були б уже не на цьому світі. Досвід здобувається з часом, адже життя - це скульптура, яку ми створюємо, коли робимо помилки й вчимося на них. Доля надає нам численні можливості втілити свої мрії. Чому б не скористатися цим? Тим більше, якщо не спробуєш - не дізнаєшся. Не потрібно боятися ризику, адже без нього вся молодість пролетить мимо. Дні йдуть безповоротно..
- Янко, ти ще не готова? - раптово в кімнату зайшла Соня, яка мала прекрасний вигляд.
- До чого? - не зрозуміла я.
- Як до чого? Ми ж усі йдемо в місцевий клуб.
- Ой, я зовсім забула. Зачекай кілька хвилин.
Я вирішила вдягти чорне плаття на чвертковий рукав, а поверх цього - синій піджак. Над макіяжем сильно не заморочувалася: тонкі стрілки, які я навчилася малювати за дві хвилини, туш, нюдова помада і трошки хайлайтеру. Волосся заколола по боках. Виглядало доволі миленько і природньо. Образ свій підкреслила кількома пшиками улюбленого парфуму, що мав квітковий аромат.
Усі вже стояли в коридорі, коли я спустилася. Кожен виглядав чудово, а особливо Джеймс. Ніколи не могла б подумати, що звичайна біла футболка, джинси і шкіряна куртка настільки підкреслюють сексуальність чоловіка. Я вирішила, хоч в реальності правильного вибору не існує, адже є тільки зроблений вибір і його наслідки. Сьогодні ж скажу йому про це.