Глава 3

Це був наш директор. Я готова була провалитися крізь землю від такого сорому. Хотіла вже виправдовуватися, але хлопець мене випередив.

– Яна показувала мені школу. Я помітив, що в неї випала вія, і вирішив її забрати, – спокійно сказав Ваня.

– Добре, поводьтеся чемно, – відповів Василь Петрович і пішов.

– Придурок! Ще хоч раз таке утнеш, то поцілуєшся з моїм кулаком!

– Тільки з кулаком? – усміхнено мовив хлопець, піднімаючи одну брову.

Я легко вдарила його в живіт і вирвалася з рук. Ваня ще не знає, що зі мною краще не жартувати.

Дорогою додому Ксю вислуховувала мої нарікання.

– А може, вам замутити? Ви ж гарно разом виглядаєте, - видала подруга.

– Ти хоч чуєш, що ти говориш? Я кому тут двадцять хвилин жалілася?

– Ой, ну добре. Я просто запропонувала. До речі, зустрічаємося сьогодні о 20:00 на нашому місці. Без запізнень!

– Подивимося, хто тут ще вчасно прийде.

Прийшовши додому, я вирішила подивитися серіал "Надприродне", адже весь день був вільним. Правду кажучи, мене завжди цікавила містика, хоч я й боялася її. Пам'ятаю, як вирішили з Ксю переглянути фільм жахів, коли нам було по дванадцять. Було настільки страшно, що після того, я засинала з увімкненим світлом, бо у темряві мені вбачалися монстри. Тепер такі фільми дивлюся з подушкою в руках, щоб у найнапруженіший момент заховатися за нею.

Вечоріло, тому я вирішила, що настав час готуватися до вечірки. Передні пасма своїх локонів зачепила по боках. Складалося враження, що я схожа на принцесу, проте запальний характер давав про себе знати, тому для свого образу обрала чорну шкіряну спідницю й яскраву червону сорочку. Губи нафарбувала таким же кольором, узула підбори – вуаля, демониця вийшла на полювання!

Сьогодні я вирішила трішки порозважатися. А чому б і ні? Я ж молода і доволі симпатична дівчина. Тим більше, у Діми завжди гучні вечірки. До нього ледь не все місто сходиться, щоб повеселитися. Може, знайду собі пару на вечір.

Як я й очікувала – Ксю запізнюється. Вона вічно торочить мені про те, що не потрібно заставляти людей чекати, але сама цього не виконує.

– Вау, що це за краля? – сказала мені усміхнено подруга.

– Навіть не думай підлещуватися, - я повернула голову. – Ого, і ти ще кажеш, що я краля? Та просто гублюся на твоєму фоні.

Ксю справді виглядала чудово: підібрала своє світле волосся, підкреслила очі стрілками і одягла коротку блакитну сукню.

– Тому й пробачиш мені, - радісно мовила вона.

– Олег буде на вечірці?

– Так, тому я вирішила так навести марафет. А ти для кого постаралася? Для Вані? – кутики губ дівчини піднялися.

– З глузду з’їхала? Звичайно, для себе коханої.

Ми викликали таксі й поїхали до Діми. Уже через 20 хвилин прибули до будинку, який здавався нереально великим і скорше нагадував якийсь клуб. Три поверхи будівлі заповнені молоддю, чимало машин припарковані поруч.

Перше, що ми вирішили зробити, то це трішки підняти собі настрій алкоголем. Поки я з Ксю добиралися через натовп, що танцював під ритм музики, до кухні, де знаходився так званий бар, помітили, що нас задивлявся не один хлопець. Випивши бокал вина, ми приєдналися до всіх. Не минуло й хвилини, як Ксю була вже з Олегом. Я відчула чиїсь руки на своїй талії.