47 глава

*Елізабет 
Минув тиждень від тоді ,як я закінчила школу .Я вже здала ЗНО з біології і я можна сказати вільна. За цей час ми з Тьомою бачились ще 2 рази .Один раз гуляли в парку ,а інший  малювали на його студії .В нас з ним все добре і я така щаслива .Завтра в мене День народження ,а через 10 днів у мене випускний .Ми домовились зустрітись з Тьомою в кафе і відсвяткувати разом .Він придумав якийсь сюрприз ,але нічого мені не каже .Лізка теж мовчить .Мабуть теж щось придумала .Ну нічого завтра все дізнаюсь .Аж не віриться ,що вже завтра мені виповниться 17 .Я так швидко виросла ,навіть сама цього не помітивши .
Ну все пора лягати спати,а то завтра буде цілий день голова боліти ,якщо не висплюсь .
Я прокинулась від того ,що хтось стукав в двері моєї кімнати .Я почала потягатись і терти очі .
—Проходьте .—сонним голосом сказала я .
—З Днем народження , Елізабет .—тато ввійшов і присів на ліжко .
—Дякую ,тату .—я піднялась і обняла його .
—В мене є дещо для тебе .—він вручив мені невеличку коробку .Я відкрила її і побачила перед собою кольє . 
—Це ж мамине ...
—Тепер воно твоє .Я впевнений ,що вона б дуже хотіла щоб ти його носила .—в мене на очах з'явились сльози .Мені було важко ,бо мами не було поруч .Вона не могла бачити як я виросла .Важко ,коли людина ,яку ти дуже любив не поруч коли дуже тобі потрібна .
—Дякую .Я буду його носити в пам'ять про маму і сестру .Це найкращий подарунок .
—Радий ,що тобі сподобалось .—батько навіть усміхнувся .Рідко бачила я його усміхненим ,це рідкість.—Ще раз вітаю ,але мені вже пора іти .Справи чекають .—тато поцілував мене в лоб і пішов .
Я одягнула кольє і глянула на себе в дзеркало .Я була така схожа на маму .Якщо дивитись на старі фотографії то один в один .Єдине ,що я хотіла в той момент це щоб мама мною пишалась і була поруч .Шкода ,що ця мрія ніколи вже не здійсниться ...
Переодягнувшись , поснідавши ,зробивши зачіску і макіяж я вирішила трохи посидіти в Інстаграмі .На диво я не побачила там жодного повідомлення .Невже всі забули про те ,що в мене сьогодні свято .Навіть Ліза ... стало трохи обідно .Ну нічого я і без вас усіх обійдусь !
Мені написав лише Тьома :
—Вітаю тебе з твоїм днем моя прекрасна трояндочко .Обіцяю ,що це День народження буде просто незабутнім .Решта привітань при зустрічі . Зустрінемось в кафе "Felicia" в 18:00 .Люблю тебе ❤️ .
—Дякую .З нетерпінням чекатиму вечора .І я тебе дуже люблю .
І що ж це він задумав ?Я ж від цікавості помру ще до вечора. Потрібно себе чимось зайняти .Я вирішила пройтись по магазинах і купити собі якийсь новий одяг .Можливо знайду щось красиве ще на зустріч з Тьомою .Я поїхала в торговий центр .Спочатку не бачила нічого красивого і особливого .Все таке одноманітне і сіре .Не хотілось навіть міряти ,але потім зайшла в один красивий магазин і побачила там дуже красиве літнє плаття .Ніжно голубого кольору ,довге і красиво зав'язувалось на поясі .Я одразу ж пішла його міряти .Воно сиділо на мені ідеально .Це ж саме те ,що я шукала .Я була дуже рада цій покупці .Все ж таки як добре ,що я таки сьогодні вирішила пройтись по магазинах .І от вже щаслива я поїхала додому .За цей час мене ще так ніхто й більше не привітав ,а вже давно обід минув .Ну я це Лізі ще колись згадаю.Я її ще після 12 вітаю ,а вона взагалі про мене забула .Ще подруга називається .Тут до мене подзвонив батько .
—Привіт ,Бет .Я забронював нам столик в кафе "Felicia" на 17:30 .Відсвяткуємо твоє День народження .
—Ага ,гаразд .—а що я ще мала сказати ?Не могла ж я йому про Тьому розказати .Прийшлось погодитись .Це трохи зіпсувало мені настрій .
—Ну тоді до зустрічі .
—До зустрічі .
Я одразу ж почала набирати Тьому .
—Привіт ,Тьом .В мене є для тебе одна не дуже хороша новина .
—Щось сталось ?З тобою все добре ?—напевно я його цією фразою трохи налякала .
—Ні ні ,зі мною все добре .Просто тато спонтанно вирішив відсвяткувати моє День народження в кафе,ще й в тому
самому ,що ми з тобою мали зустрітись. Правда на пів години раніше .Вибач ,Тьом я не могла йому відмовити ,бо він б точно щось запідозрив .
—Та я розумію ,тим паче це твоє День народження і ти можеш сама вирішувати з ким його святкувати .
—Я хочу відсвяткувати його з тобою .Думаю ми з батьком довго не засидимось ,тож десь за годину можливо за півтора буду вже вільна .Я впевнена ,що в нього багато справ і відразу після нашої вечері він поїде знову в офіс ,тож ми зможемо зустрітись .Коли я звільнюсь ,то одразу ж тобі напишу і ми зустрінемось .Ок ?
—Гаразд ,я згоден .Чекатиму тебе в цьому ж кафе .
—Домовились .І не ображайся будь ласка ,я тебе дуже люблю. 
—І я тебе теж .
Ну що ж пора одягатись на вечерю з батьком ,а то вже залишилось не так і багато часу .Я одягнула плаття ,яке сьогодні купила і до нього красиві туфлі на невеликому каблуці .Волосся я накрутила і розчесала ,щоб локони вийшли більш природніми .Зробила легкий літній макіяж і викликала таксі ,яке довезло мене до кафе .Дивно ,на парковці я не побачила батькового авто ,а він завжди їздить лише на ньому. Невже запізнюється .Мені мало в це віриться ,бо мій батько це сама понктуальність .Він всюди приходить за 15 хвилин раніше.Ну що ж іду в середину. Я зайшла і побачила перед собою всіх своїх однокласників .
—З Днем народження. Елізабет !—прокричали вони в один голос. 
—Сюрприз .—підбігла до мене і обняла Лізка .
—Я думала що ти про мене забула .—з здивуванням промовила я .
—Хіба я могла забути про свою найкращу подругу ?Я цілий день готувала тобі сюрприз .Ще раз вітаю .
—Дякую .Я просто в шоці як вив все це провернули .
Всі почали підходити до мене і вітати .
Тоді настала черга Дані .Як я зрозуміла ,то він сьогодні мав вручити мені подарунок .
—Дорога Бет вітаю тебе з твоїм 17-літтям .Завжди залишайся такою доброю ,красивою і позитивною. Нехай всі твої мрії здійснюються ,а поруч завжди будуть люди ,які цінують тебе і люблять .Будь щаслива , Елізабет .
Він вручив мені букет червоних троянд (ці квіти завжди нагадуватимуть мені Артема ,дивно коли їх дарує хтось інший )і ще якийсь невеликий пакет .На скільки я зрозуміла там була якась прикраса.Даня обняв мене і усміхнувся .Всі присіли за стіл і так сказати ми почали святкувати моє дн. Я випила 2 келихи шампанського .Згодом всі почали танцювати ,а я знайшла Лізку .
—Ліз ми можемо поговорити?
—Так звісно .—ми вийшли з кафе на терасу ,де було спокійніше і тихіше .
—Як у тебе все це вийшло?Я щось нічого не розумію ,я ж мала з батьком зустрітись .—Ліза усміхнулась на мої слова .
— Я попросила щоб твій батько тебе сюди запросив ,сказала йому ,що вирішила влаштувати тобі сюрприз і що хочу з тобою разом відсвяткувати .Про вечірку він не знає звісно ,тому швидко погодився .
—А ,тепер зрозуміло .А чия взагалі ідея була зробити мені такий сюрприз ?
—Її запропонував Ден ,а всі решту підтримали .Тим паче ми всім класом так і не відсвяткували закінчення школи .Звісно ще буде випускний ,але ж там будуть батьки і вчителі і розважитись нормально не вийде .А так твоє День народження стало прекрасним приводом для зустрічі .Та й багато хто тебе хотів привітати .—Ден значить запропонував ,це все дуже дивно .Там де цей ненормальний там і проблеми. Що він задумав вже цього разу ?Хоче зіпсувати моє День народження ?—Бет що з тобою ?Ти якась дуже серйозна така .Тобі що сюрприз не сподобався ?
—Ні ,мені дуже сподобався. 
—Ну тоді ходімо танцювати імениннице .На нас вже всі чекають .—Ліза потягнула мене в зал .Не знаю чому ,але сьогодні я не хотіла танцювати .Я присіла в кінці залу із келихом шампанського і спостерігала як всі веселяться .Тут біля мене присів Даня з келихом червоного вина .
—Бет я скучав .Ти весь час мене уникаєш ,а я так більше не можу .Не можу чуєш .Сьогодні коли вітав тебе ,ледь стримався ,щоб знову не поцілувати .
—Даня будь ласка не треба ,не кажи нічого .Цим ти робиш все лише гірше. Давай залишимось друзями і я погоджусь забути все про що ти мені казав .Вдам що нічого не чула ,що це був просто сон.
—Сон ?Можливо для тебе це сон ,але це моя реальність .Я люблю тебе чуєш ,люблю і не можу нічого зробити.Давай втечемо звідси ,поїдемо далеко ,далеко ,куди ти захочеш .Ми втечемо від твого батька і будемо разом .Я зроблю тебе найщасливішою дівчиною на цій планеті ,Бет .Просто дозволь бути поруч. Прошу . 
—Даня та зрозумій ти Я ТЕБЕ НЕ ЛЮБЛЮ !Я люблю тільки Тьому і більше нікого .
—І що з твого Тьоми ?Ти от так от до кінця життя життя з ним зустрічатись будеш таємно .Поки батько таки не дізнається про вас .І тоді він зробить все ,щоб ти і ім'я його забула. 
—Все ,Даня ця розмова більше не має сенсу ,ти вже п'яний .—я встала з диванчика і хотіла піти ,але Даня зловив мене за руку .
—Бет...
—Відпусти мою руку ,мені боляче Даня !—нагалась вирватись я ,але Даня міцно тримав її .
—Бет...
—Мені боляче !—ми говорили вже на повишених тонах. Він ніби мене не чув і не відпускав далі .Я щосили смикнула руку і Даня її таки відпустив ,правда все його вино вилилось мені на плаття .Величезний келих червоного вина .Моє плаття було повністю мокре і зіпсоване .Що ж він наробив ?Я зірвалась з місця і побігла до вбиральні .
—Бет вибач ,я не хотів щоб все так сталось .Вибач мене прошу .—намагався виправдатись Даня ідучи за мною.
—Даня ти вже достатньо сьогодні наробив .Не іди за мною прошу !—я гримнула дверима і замкнулась в вбиральні .—навіть моє День народження було зіпсовано .Це мав бути хороший і світлий день ,який мав назавжди залишитись в моїй пам'яті .Я його тепер точно не забуду ,але ці спогади точно не будуть приємні .Даня все ще чекав мене пів вбиральнею і просив пробачення. 
Я намагалась змити останки вина ,але плаття остаточно промокло .Я не можу зараз в ньому вийти ,бо тепер воно просвічується .Я почала дзвонити до Лізи .Вона як на зло не брала трубки .І де ж вона коли мені так потрібна ?
—Даня ти зіпсував цей день ,ти зіпсував моє плаття .Ти все зіпсував !Я тепер навіть вийти звідси не можу ,бо моє плаття повністю мокре . Остапенко я ненавиджу тебе !
—Бет я справді не хотів .Я все виправлю. —і як це цікаво він все виправить ?Поверне час назад ?—Відкрий двері будь ласка .
—Ти що геть здурів ?Я стою тут наполовину гола і мокра !Іди геть .
—Я не буду на тебе дивись ,просто одягни моє худі .Воно буде тобі як плаття .
—Я не візьму його .
—Я натворив дурниць ,знаю ,але я хочу все виправити ,повір .Ти ж і так вибору не маєш що одіти .Гола ж ти не вийдеш .Візьми моє худі і все !
—Ага ,а ти в чому будеш ?
—В мене є ще джинсовка ,за мене не переживай .
Супер ,в мене немає вибору .Я набрала Лізу ще два рази ,але вона все ще не брала трубку .Я перекрутила ключ і відчинила двері. Даня віддав мені своє худі .Він напевно єдина людина яка влітку ходить в худі .В ньому ж жарко ,але зараз думаю це мене не має хвилювати .Я зняла мокре плаття і одягнула худі,воно і справді було мені як плаття .Я вийшла з вбиральні і ...