39 глава

*Елізабет
Вгадайте ,хто сьогодні прокинувся в 12:40 .Ну звісно ,що я .Голова болить ,нога теж .В дзеркало мені взагалі дивитись страшно .Я почала пригадувати все ,що сталось вчора .Погрози Дена ,приз в вигляді поїздки в Париж ,моє падіння ну і звісно інцидент з Артемом .Мені якщо чесно ,то перед ним трохи соромно .Я обіцяла ж йому ніколи більше не брехати,а сама ...Я просто не знаю як йому сказати ,що анонім це Ден .Не знаю як сказати ,що ця людина намагалась мене втопити ,бо я йому відмовила і після цього він портить все в моєму житті .Це ж просто в голові не вкладається .Та й взагалі останній місяць я ніби проживаю чуже життя. До цього моє життя було настільки спокійним і рутинним ,а зараз це ж просто треш .Комусь розкажеш ,то не повірить точно ,хіба що засміється .Мені потрібно розібратись в собі ,бо я вже трохи запуталась .Але зараз я займусь навчанням ,а то я його останнім часом взагалі закинула ,а до ЗНО з мови й літератури залишилось трохи більше тижня . Поснідавши омлетом і апельсиновим соком я повністю занурилась в навчання .Навіть не помітила як швидко пройшов час і.Коли відклала підручник ,то на дворі вже стемніло .Телефон почав вірувати ,бо прийшло смс від Артема :
—Привіт .Як ти ?
—Хай .Вже краще ,нога перестала боліти і вже по трошки ходжу .А ти як ?
—В мене все норм ,працюю над новою картиною .
—Тьом ...
—Що ?
—Ти ж знаєш як я тебе сильно люблю ❤️
—Я тебе теж .А з чого це ти ?
—Просто знай це .Добраніч 💫.
—Я відмовляюсь спати ,якщо в моїх снах не буде тебе .
—Я завжди буду з тобою і навіть в снах .
—❤️❤️❤️
Після цієї переписки мій настрій піднявся .Ці почуття окрилюють мене і дають нових сил .Одне слово від нього ,а стільки значить для мене .З цими думками я й заснула .
Всю неділю я просто відпочивала від всього і збиралась з думками .Єдина ,що я вирішила це поговорити з Деном .Але щось я сумніваюсь ,що до нього слова доходять .Проте , спробувати все ж варто .
Ранок понеділка .
Я прокинулась і пішла одразу збиратись до школи .Сьогодні одягнула штани в клітинку і білу блузу .Волосся зв'язала в пучок і ще одягнула окуляри з прозорою оправою .Також зробила легкий макіяж .Намалювала стрілки,брови ,вії і губи підвела нюдовою матовою помадою .Білі кроси і невеликий чорний рюкзачок гармонійно доповнювали мій образ .Спустившись на низ у кухню я побачила на холодильнику записку від батька .
"Я полетів в Рим на конференцію .Буду в середу ."
Я трохи обрадувалась цьому .Адже після нашої останньої розмови з батьком я не дуже хотіла його бачити ,та й з Артемом зможу нормально бачитись .Зроблю йому сюрприз.
Поснідавши йогуртом я поїхала до школи .Лізи сьогодні не було ,тому я почала дзвонити до неї .За 3 раз вона таки взяла трубку .
—Привіт .Чого ти трубки не береш і де ти ?—Ліза просто завжди приходила за 15 хвилин до уроку і ніколи не запізнювалась .Це було на неї не схоже ,тому я й почала хвилюватись .
—Привіт .Ліз я захворіла ,мене сьогодні не буде .
—Щось серйозне ?Як ти ?
—Та мені від суботи погано було ,але вже трохи краще.Просто нежить і кашляю ще .Думаю в середу вже піду до школи .
—Ну добре ,одужуй там .
—Па .
І я поклала слухавку ,бо до класу ввійшов Борис Васильович .
—Добрий день .Учні розбийтесь на пари , бо сьогодні в нас лабораторна .—І він почав роздавати нам зошити .
От  тільки цього мені бракувало до повного щастя .Лізки ж сьогодні немає і з ким я буду ?Але довго думати над цим питанням мені не прийшлось ,бо скажемо так Борис Васильович вирішив все за нас .
—Остапенко і Острозька сядьте разом ,бо ви без пари.
Я посуниулась на місце Лізи і Даня присів біля мене .Якщо чесно ,то я рада ,що я з ним буду ,бо решта вибір не дуже .Хоч не з Деном і все .
—Привіт .—і він мені усміхнувся ,а я йому у відповідь .
—Хай .
І нам почали роздавати якісь тягарці і різні непонятні для мене штуки .Добре ,що Даня хоть трохи в цьому розбирається і ми якось ще за допомогою калькулятора зробили цю лабораторну .
—Даня дякую ,що допоміг ,не знаю що б без тебе робила .
—Та це дрібниці .Ти сама як ?Як нога ?
—Краще ,ходити можу .
—Можна я з тобою сьогодні посиджу .Ніка просто немає ,а самому трошки нудно .
—Ок ,я не проти .
Під час перерви я вирішила все ж поговорити з Деном .Він виходив з класу  і я вийшла за ним .
—Ден ,я хочу поговорити.
Ми відійшли до вікна .
—Ну ,я слухаю .
—Містер анонім можливо ти нарешті відстанеш від мене і від мого хлопця ?Тобі все мало й мало .Ти що не розумієш ,що я не погоджусь стати твоєю дівчиною ні за яких обставин ?Я люблю тільки Артема і не смій більше йому писати !
—А тепер послухай ти мене .Ти сама в всьому винна !А я лише показую твоєму хлопцеві факти.Сама крутиш з обома і ще в мене щось хочеш ?
—Ти що глухий ?Я йому одне ,а він мені друге .Я люблю лише Тьому ,а Даня просто мій друг .
—Ага ,не обманюй сама себе .Те як на тебе Даня дивиться не замітить лише сліпий !
—Нормвльно він на мене дивиться !
—Ага ,тільки завсім не як не на знайому і навіть не подругу .Роззуй очі ,ти не бачиш очевидного чи просто дурочку вдаєш ?—він розвернувся і пішов .Що цей ненормальний взагалі меле ?Які ще погляди ?З кожним днем я все більше переконуюсь що він божевільний .Я просто махнула на все це рукою і пішла до класу .
Уроки пройшли досить швидко і весело .З Данею зовсім не нудно ,хоч ми й отримали декілька зауважень ,за те ,що говорили .
Після уроків я відразу ж поїхала до Тьоми на студію .Надіюсь ,що він там .По дорозі я купила нам смачненького.І ось я вже стою перед його дверима і дзвоню в дзвінок .
Тьома відкрив мені двері в одних спортивних штанах .
—Привіт .
—Привіт , Елізабет .
—Сюрприз .
—Я радий тебе бачити.—Тьома обняв мене і поцілував .Ми пройшли в середину .
—Можливо ти одягнешся ?
—Ну якщо ти хочеш ,то одягнусь .—Тьома пішов в якусь іншу кімнату і вже за хвилину повернувся одягнутий в чорну футболку .
—Я надіюсь ,що ти не зайнятий ,а то я без попередження .—можливо поміщала йому ,або відволікла від якоїсь роботи .
—Ні ,я завжди буду радий тебе тут бачити .Як нога ?
—Та вже все добре .Я хотіла ще раз вибачитись за той інцидент .Повір я люблю тільки тебе .
—Елізабет ,я вірю тобі .Проїхали .Це просто був чийсь недолугий жарт .—від його слів мені стало трохи спокійніше .—Вибач за питання ,але як ти змогла вирватись до мене днем ?В тебе проблем з батьком не буде ?
—Ні ,бо він поїхав в іншу країну ,а буде аж в середу .Тому я змогла вирватись .
—Ну тепер я спокійний ,просто не хочу ,щоб в тебе були проблеми ,через мене.—турбується ,це приємно .
—Я просто сумувала за тобою ,от вирішила зробити тобі сюрприз .Ти ж більшість свого часу тут проводиш і я догадалась ,що ти тут .
—Я справді дуже радий ,що ти тут .—він підійшов і обняв мене за спину .—Пілу заварю нам чаю .
Ми добре провели час разом .Сиділи під пледом ,пили теплий час з солодким ,дивились комедію і на красивий захід сонця .Цей вечір був одним з найкращих у моєму житті .Мені було так добре поруч з Тьомою ,що я навіть думати не хотіла про те ,щоб покинути це місце ,але зірки на небі нагадали мені про те ,що я вже маю бути вдома .Тьома відвіз мене і ми попрощались .