36 глава

*Елізабет 
Я прокинулась рано і сама .На годиннику була 7:10 .Я одягнула білу блузу оверсайз і чорні класичні штани .Волосся я сьогодні накрутила і одягнула обруч з білими бусинками .Також взула чорні туфлі на середньому каблуці .Взяла невеличкий чорний рюкзачок в який склала декілька своїх зошитів і пішла на низ снідати .Батько ще спав і добре ,бо я не хотіла з ним бачитись .Тож я сама швидко поснідала сирничками з джемом і піднялась назад до себе в кімнату ,так як на годиннику була лише восьма ,а до школи ще було їхати зарано .Тому ,я вирішила зробити сьогодні макіяж .Намалювала стрілки ,брови ,вії підвела тушшю і губи матовою нюдовою помадою намалювала .Це забрало в мене хвилин 20 і потім я вже поїхала до школи .Сьогодні приїду швидше і нарешті не запізнюсь .Клас був закритий ще ,тому я вирішила піти в кав'ярню за кавою .Вона знаходилась якраз біля нашої школи .Я замовила собі латте і хотіла присісти за столиком ,але вільного місця не було .Я навіть не знала ,що тут так рано буває так багато людей .Хоча не далеко ще є універ ,тому тут часто буває багато студентів і учнів .Раптом я почула як хтось кличе мене .Я обернулась і побачила Даню ,який махав мені рукою .
—Привіт .—сказала  я йому коли підійшла до столика за яким сидів Даня .
—Привіт .Сідай .Тут рідко можна знайти місце .—і я сіла навпроти .
—Ти часто тут буваєш ?—запитала я .Так як не очікувала його тут бачити .
—Кожного ранку перед школою заходжу сюди попити кави і поснідати .Тут дуже смачні круасани з шоколадом .Замовити тобі ?
—Ні дякую, я поснідала вдома .Просто вирішила попити кави .Та й клас був закритий ,тому прийшла сюди .
—А ключ доречі в мене ,я вчора був черговий .Ти не проти ,якщо я доснідаю і ми вже підемо разом .
—Ні не проти .Ключ і так в тебе .
—Як твої справи ?Тебе вчора в школі не було .
—Якщо чесно то після поїздки я дуже змучилась і вже не хотіла нікуди іти .В мене все добре .
—Я доречі маю для тебе одну новину .
—І яку ж ?—з цікавістю запитала я .
—Пам'ятаєш виставку картин ,от ми з тобою здобули перше місце на області .Обоє набрали однакову кількість балів .І в п'ятницю буде нагородження .Ми маємо бути обов'язково .Нагородження відбуватиметься в нашій школі в 15:00 .Кажуть ,що цього року мають бути якісь класні призи ,але які саме поки що ніхто не знає .
—Ого ,я й не думала ,що займу якесь призове місце .
—Та чому ,твоя картина просто бомба ,я в тобі й не сумнівався .
—Дякую .—приємно чути .
—Ну добре ,нам вже час іти .—я взяла свій рюкзачок і ми пішли до школи .
До класу ми зайшли разом і звісно що дехто вирішив на це відреагувати .
Ден схопив мене за руку і прошепотів на вухо :
—Ну що принца тобі твого мало ,то ти ще вирішила з Данею паралельно мутити .Вдавала там на морі з себе недотрогу ,а тут двом гласки строїш .І цікаво чим тобі моя кандидатура не підходила ?Думаєш вони чимось кращі за мене ?
—Ден ,ти вже мене зодовбав .Просто відстань .—відповіла йому я і пішла за свою парту .Добре ,що Лізи ще не було і вона не задавала лишніх запитань.
Ну все так добре починалось і цей Ден знову зіпсував мені настрій .
Тут мені прийшло повідомлення від Тьоми:
—Привіт .Я вже встиг скучити за твоїми голубими оченятами .
—Привіт .Я теж скучила .От ще до 4 години сидіти на цій каторзі .
—А ти в п'ятницю вільна ?Я б хотів тебе викрасти .
—Хм...Я в п'ятницю не можу .Я маю бути на нагородженні за картину ,яку ми разом малювали .Вибач .
—Та що ти ,я тільки за тебе радий .Звісно шкода ,що ми не зможемо побачитись ,але якось іншим разом .
—Ти завтра в 14:00 вільний ?
—Та вроді нічого не планував .А що ?
—Ну ти вічно влаштовуєш мені сюрпризи ,а тепер моя черга .
—В тебе ж уроки .
—В мене останні фізра і трудове .На них і так ніхто не ходить .Тому чекаю на тебе завтра біля школи. Будеш ?
—Звісно .Люблю тебе .❤️
—❤️❤️❤️.
Після 1 уроку мене і Даню покликала завуч на рахунок нагородження в п'ятницю. 
—Так ,Даня і Елізабет надіюсь ,що ви погодитесь прийти в п'ятницю швидше і допомогти прикрасити зал .
—Ну я впринципі можу.—відповів Даня .
—Я теж .—сказала я .
—Елізабет бажано ,щоб ти була в вечірній сукні ,а ти Даня в костюмі .Все ж таки перше місце зайняли .
—Ну добре .—одночасно відповіли ми .
—Ну тоді я вам дуже вдячна ,можете іти на урок .
Решта уроків пройшли дуже швидко і вже в 16:20 я була вдома .По дорозі ми ще заїхали в один магазин .Я купила дві пари роликів .Одні для себе ,а другі для Тьоми .В цьому і заключався мій сюрприз для Артема ,який  я придумала просто на ходу .Надіюсь ,що ми завтра просто не позабиваємось,бо я ніколи раніше не каталась .Але в житті потрібно попробувати все ,та й самій цікаво чи в мене вийде .
Наступного дня .
Сьогодні я одягнула сині джинси банани і лавандове худі .Також взула білі кросівки і зробила легкий макіяж .В класі на мене вже чекала Ліза .
—Привіт.—сказала я і обняла подругу .
—Привіт .
—Мені буде потрібна сьогодні твоя допомогла .
—І яка ж ?—запитала Ліза.
— Мені потрібно піти з останніх двох уроків .Прикриєш мене ?
—Так звісно ,ноу проблемс.А ти куди зібралась ?
—Хочу з Артемом зустрітись ,а то останнім часом так рідко бачимось , та й то тільки поночах .
—Так ,розумію тебе .Я щось придумаю .
—Дякую тобі .
—Та немає за що .
—Ні ,є .Ти завжди поруч ,прикриваєш мене і підтримуєш .
—Ну ,Бет .Ти ж моя подруга .Єдина і справжня ,не то що ті намальовані ляльки в яких в голові лише гроші .Ти та хто завжди зі мною і не стане брехати в очі ,завжди виручить .
—Оо ,я зараз заплачу від цих слів .—і ми ще раз обнялись .Звісно ,що ми подруги ,але такі слова сказали одна одній вперше .Як добре ,що вона в мене є .
І от вже 13:59 .І я біжу до Тьоми і кидаюсь йому з обіймами на шию .
—Бет ,ти мене зараз задусиш .
—Я просто дуже скучила .
—І я .—Тьома ніжно поцілував мене в щоку .—А що в тебе в пакеті ?—додав він .
—Це частина мого сюрпризу ,але отримаєш ти його трішки пізніше ,а зараз ми ідемо в парк .
—О ,інтригуюче .Ну тоді ходімо ,не хочу тратити жодної хвилини .—і він взяв мене за руку і ми разом побігли в парк ,який знаходився через дорогу .За хвилин 5 ми вже були на місці .
—Ну ,тепер ти розкажеш ,що в тому пакеті ?
—Навіть покажу .—і я дістала звідти ролики .—Сюрприз !—вигукнула я .
—О я колись в дитинстві катався .Гарно придумала .—Тьома підійшов до мене і обняв .
—Я старалась .Але щось мені трохи страшно .Я ще ніколи не каталась ,чую на мені живого місця не залишиться .
—Не вірю ,що тобі якісь нещасні ролики будуть не під силу .Де та безстрашна Елізабет ,яку я знав ,а?
—Я тут ,але обіцяй ,що не будеш сміятись ,якщо я впаду .
—Скільки разів б ти не падала ,я все одно буду тебе піднімати .І сміятись точно не буду .
—Ну тоді до справи .—ми присіли на лавочку і почали взуватись .Тьома зробив це швидше і ще допоміг мені ,який ж він турботливий .І взявшись за руку ми почали пробувати поїхати .Звісно все було не ідеально ,але ми старалась і в нас не погано виходило .Я впала декілька раз ,але це нічого страшного .Тьома весь час мене підбадьорював і допомагав.Ми й не замітили як швидко промайнув час .
—Елізабет ,мені так добре й весело з тобою разом .
—Це взаємно .
—Яке твоє улюблене морозиво ?—запитав Тьома .
—Ти вирішив продовжити гру з питаннями ?
—Ну можна й так сказати .
—Ванільне з карамеллю .
—Почекай на мене тут ,я на хвилинку .—і він кудись побіг .Добре ,що хоч ролики зняв .І чого б це він ?Я залишилась на лавочці і почала передаватись в свої кросівки .Аж тут до мене підбіг захеканий Тьома з морозивом .
—Це тобі ,твоє улюблене .
—Тьома та не треба було .
—Я просто хотів зробити тобі щось приємне .
—Ну можна сказати це в тебе вийшло .Дякую .А твоє яке улюблене ?
—А от спробуй сама і попробуй відгадати .—і Тьома тикнув мені своє морозиво .Я спробувала його .
—Це з манго ?—запитала я .
—Пр'ямо в яблучко ,моя солодкоїжка .—на обличчі Артема появилась усмішка .
—Чому тобі так весело ?—запитала я, не розуміючи його реакції .
—Просто ти вимазаласьі така мила .
—Ой ,де ?—Тьома провів своїм вказівним пальцем в мене по щоці .
—Вже ніде .—і він поцілував мене в губи .Так мило ,ніжно і палко водночас .Моє тіло покрилось мурашками.
—Тьома ,пробач мене .
—За що?—не розуміючи запитав Артем .
—За ці таємні зустрічі ,за те ,що ми не можемо зустрічатись як всі нормальні люди ...—він не дав мені договорити і перебив .
—Тссс...Це все дрібниці ,бо я так сильно тебе люблю і зроблю все ,щоб бути поруч .Дякую за цей прекрасний день ,мене переповнюють емоції ...Я проведу тебе до школи якщо ти не проти ?
—Гаразд .І я усміхнулась йому у відповідь .