29 глава

*Елізабет 
—Ну ти нарешті розкажеш ,що за сюрприз влаштувала свому Ромео ?—ну я навіть не сумнівалась саме це почути від Лізи ,як тільки зайшла до класу .Вона не виправна .
—А тебе вітатись не вчили ?—вирішила перевести тему я .Кричить тут на весь клас .Ніби це всім потрібно знати .Навіщо з самого ранку псує мені настрій?
—Ну привіт .Так що на рахунок сюрпризу ?—ага значить відмазатись не вийде .Цікава Варвара чекає подробиць .
—Ну Тьомі сюрприз сподобався. —от вирішила мені допит влаштувати ,а я все потягну інтригу ,позлю її і не буду все одразу розказувати .
—Бет ти що з мене знущаєшся ?Та розказуй все одразу ,а то я помру від цікавості !—так її терпіння зараз лусне .Думаю хватить її дражнити .Я почала сміятись .Знаю з боку це виглядало дуже дивно ,але ситуація і справді весела .Подруга тихо кричить і намагається вибити в мене подробиці з мого побачення .Лізка витріщилась на мене в нерозумінні моєї реакції .
—Бет ти що вчора щось пила ?—запитала вона так серйозно ,що я ще більше почала сміятись.Мабуть ,я збожеволіла .
—Так пила .Мінеральну воду і апельсиновий сік .Що їла теж тобі розказати ?
І тут Ліза теж не витерпіла і почала сміятись .Ніби ті маленькі діти ,які грають в свою уявну гру . Ахахах.
Розмова наша закінчилась ,бо до класу зайшов вчитель і мабуть це на краще ,бо я не знаю ,що б говорила далі ...
Більше ми до цієї розмови не повертались .Протягом тижня я готувалась до майбутньої поїздки .Купала собі декілька нових літніх суконь ,шорти ,капелюшок на пляж і всяке таке .Я спакувала невелику валізу. В Лізки ж була в два рази більша .Вона підбігла до мене і обняла .
—Ну привіт .Ліз а що ти сьогодні так рано ?До від'їзду ж ще хвилин 20. —просто всі збираються біля автобуса зазвичай десь за 10 хвилин до виїзду .
—Я ще маю директору деякі папери віддати ,а ти чого сама так швидко ?
—Та Тьома сказав ,що прийде попрощатись ,от я й прийшла по швидше ,щоб нас не бачили. 
—Аа ...таємні зустрічі продовжуються .
—Ой ой хто б казав ,сама з Вовою по ночах зустрічаєшся ...
—Добре ,я вже піду ,віддам папери .А твій Тьома вже он іде .
Лізка пішла до школи ,а я обернулась і побачила таке вже знайоме і рідне обличчя. Я залишила все і побігла до нього .Відразу ж застрибнула йому на руки і ми почали обніматись .Протягом тижня ми після гонок більше не бачились ,от я й скучила за ним .Він звісно що почав кружляти мене ну і без поцілунків звісно ніяк .
—Я скучатиму за тобою .Як я буду тут без тебе ?—тихо проговорив Тьома .
—Я теж .—і я накрила його ніжним поцілунком .Мені не хотілось його закінчувати ,але прийшлось .
—Мммм...Елізабет я тебе не відпущу .
—Ну прийдеться .—і я лукаво йому усміхнулась —але я не надовго .
—Ще знайдеш собі якогось одесита і кинеш мене .—ну от спеціально мене хоче мене розізлити .Ну нічого я тобі відімщусь.
Сама полізла до нього за поцілунком ,насолодились ним сповна ,а вкінці прикусила йому губу .Нехай думає перед тим ,що говорить .Невже він думає ,що я проміняю його на когось іншого .Але мені здається ,що Тьомі це тільки сподобалось.Витер губу і сміється як Чеширський кіт .
—Тьома ти що збоченець якийсь ?—а він просто витріщається на мене і пожирає своїм поглядом .Притому усмішка на його лиці нікуди не зникає ,а стає все сильнішою і такою ж лукавою .Ще й губу прикусив так ...
І що мені з ним робити ?Сама ж сиджу в нього на руках .
—Тьома перестань витріщатись ,а то получиш.—вирішила я припинити цю безглузду тишу .
—Ти просто дуже красива ,от я й не можу намилуватись .—подивись на нього .Мені здається якщо б я його зараз в вдарила ,то він би й навіть не відреагував .
—Навіть нічого не скажеш ?Не залоскочеш не відповіси на мою витівку ?—запитала я.Зазвичай б Тьома відразу якось прореагував на такий мій вчинок ,а тут...Я й сама його інколи не розумію .
—Хіба ти не розумієш ?Ти зараз поїдеш і я тебе не бачитиму .Я просто насолоджуюсь кожним моментом проведеним з тобою .Хочу запам'ятати твою усмішку ,погляд і навіть аромат .А ця подряпина —і він доторкнувся вказівним пальцем до губи —вона зовсім не важлива .Жодного болю вона мені не приносить .Тим паче я знаю ,що ти зробила це лише щоб подражнити мене ,тому ...—а я від цих слів аж зашарілась .Я відчула ,як миттєво мої щоки почали палати вогнем .Це говорило лише про одне —мені було соромно .А Тьома цим лише скористався і знову потягнувся за поцілунком.Правда цього разу від був таким милим ,тим паче в нього поранена губа і я не хотіла робити йому боляче ,тому відсторонилась перша .А цей нечема лише подивився на мене таким поглядом ніби я в дитини улюблену цукерку забрала .І тоді він наблизився до мене і прошепотів на вухо:
—Хм.Маленькій дівчинці соромно за свої вчинки .Перестань ,в ролі  стервочки ти теж непогана ,мені навіть сподобалось .—і цей проникливий погляд ,який викликав у мене мурашки по шкірі .Де дівся той скромняшка Тьома ,якого я тоді бачила в парку ?Бо переді мною явно стоїть хтось інший .Я точно не очікувала почути ці слова від нього.Та навіть не так ...я просто була в шоці .
Але і ця мить тривала не довго ,бо я відчула чиїсь кроки в себе за спиною .Це був Остапенко ,тому я швидко відсторонилась від Тьоми .Даня просто здалеку помахав рукою і пішов до автобусу .Думаю пора закінчувати прощання з Тьомою ,а то ще зцепляться тут .
—Тьом мені вже пора .
—Як важко тебе відпускати .Прощальний поцілунок буде ?
—Думаю з тебе сьогодні хватить .
І ці благально очі котика зі Шрека.Ну і як я маю на це реагувати ?Ще хвилину тому переді мною стояв наглий bad boy ,а зараз прям ангелочок ні в чому не винен .А підійшла до нього і поцілувала в щоку .
—Я люблю тебе .Не сумую тут без мене .
—І я тебе дуже дуже люблю моя Елізабет .Дзвони мені ,а то сам за тобою приїду .
—Бувай.—і на прощання я ще міцніше прижалась до нього .За цей період його обійми стали для мене такими рідними .Він людина без якої я й вже життя свого не уявляю і покидати його обійми мені дуже важко .Скоріше б повернутись вже .Ми попрощались і я пішла в автобус в якому сидів лише Даня .Я сіла навпроти нього.
—Даня я надіюсь про те ,що ти нас бачив більше ніхто не дізнається ?
—Звісно ,що ні .Бет я нікому нічого не розкажу ,ти можеш мені довірити .Знаю з моїх уст це звучить якось дивно ,але я хочу змінитись і хочу щоб ти пробачила мене .
—Проїхали ,чесно .Давай все забудемо ,так ніби й цього не було .
Нашу розмову обірвала Ліза ,яка теж зайшла в автобус .Вона дивно глянула на мене ,так ніби хотіла запитати "Про що ти з ним говорила ?" ,але все ж вона не наважилась і мовчки сіла біля мене .За 5 хвилин вже всі зібрались і ми поїхали.
—Бет так що ти за сюрприз готувала Тьомі ?Знаю ,що це не моє діло ,але все ж ...мені так цікаво .—я навіть не сумнівалась ,що ми ще повернемось до цієї розмови .
—Ну добре ,розкажу ,а то ти вже замучила мене своїми питаннями ,та й тебе бачу цікавість мучить.Ми їздили на картинг .Тьомі дуже сподобалось ,та й мені якщо чесно теж .Ця швидкість і адреналін .Такі відчуття не можна передати,їх потрібно просто самому відчути і пережити .Ну одним словом дуже круто .Ми весело провели час .
—Вау ,класно .А так відразу й розповісти не могла ?Ну я за вас рада .В нас з Вовою теж усе добре. Він мені теж сюрприз зробив .Політ на повітряній кулі . Бет ...це просто щось з чимось .З гори видом просто бомба .Я аж просльозилась від всієї цієї краси. А головне ,що це була моя мрія і він якось дізнався про неї і здійснив її. Ніхто раніше не робив такого для мене .
Я обняла міцно Лізу .Яка ж я рада ,що у неї все добре .
Решту дороги я слухала музику і дивилась в вікно .Як я люблю просто ось так от їхати .Здається ,що б могла от так дивитись в вікно вічно ,лиш би дорога ніколи не закінчувалась .Є час відпочити і навіть подумати .Люблю такі моменти .