27 глава

*Елізабет 
Проснулась я дуже рано ,бо сонечко ще тільки сходило .Потрібно дочитати параграф з біології ,а то з моєю везучістю ,то мене обов'язково запитають ,коли я якраз нічого не вивчила .А двійку в кінці навчального року мені отримувати не дуже то й хотілось .Тому я поринула в світ гамет ,мембран і пептидних зв'язків .
Довчивши параграф я пішла збиратись до школи .Сьогодні погода не дуже радувала .Моросив легенько дощик і було прохолодно ,тому я вирішила одягути тоненький весняний гольфик бежевого кольору і сині джинси .А зверху взяла косуху .Волосся зібрала в високий хвостик .Намалювала сьогодні лише брови і вії .І от я вже готова відправлятись в храм науки .Поснідати я вже не встигала ,тому взяла з собою питний йогурт ,яким і перекусила по дорозі.
У коридорі ,по дорозі до класу я зустріла Лізу .В неї сьогодні був явно хороший настрій .
—Привіт .А ти що сьогодні поїздку на Мальдіви виграла ?—вирішила пожартувати я і відразу дізнатись чому подруга аж сяє від радості .
—Та ні ,вроді .—з здивуванням глянула вона на мене вигнувши брову .
—А чому тоді аж світишся від щастя ?
—Та я той ...—а щоки то рум'янцем вкрились .
—Ну ...!?—мені що з неї по слову витягувати ?От інтригантка .
—Мені Вова зустрічатись запропонував ...
—Вова той що твій водій ?—вирішила все ж таки перепитати я ,бо явно не очікувала почути цю новину .
—Так ,він .
Я була здивована ,адже Ліза ніколи не звертала на нього уваги ,а тут бац і зустрічаються .Але я рада за них ,бо в щирих почуттях Вови я не сумніваюся,надіюсь Ліза теж до нього щось відчуває .
—Я дуже рада за вас.Ви будете класною парою .
—Тільки Бет ,ти ж нікому ні слова .Ми не хочемо розголошувати ,бо батько ніколи мені з ним зустрічатись не дозволить ,ще й звільнить Вову з роботи ...
—Та не переживай ти так .Я ж сама в такій ситуації .Нікому ні слова не скажу .—перебила я подругу .—А тепер я чекаю подробиць ...
—Ну Бет ...—з докором і якоюсь сором'язливістю глянула вона на мене .
—Ага ,значить про мене і мого "РОМЕО "(я спеціально наголосила на цьому слові ,бо саме Ліза так називала Тьому )вона хоче знати все ,а сама мені нічого не розказує .Ну добре ,добре...Я ОБІДИЛАСЬ !—і демонстративно обернулась до Лізи спиною ,хоча це все і було жартома .
І тут продзвенів дзвінок на урок і ми пришвидшили свою ходу в напрямку класу і вже перед самими дверима Ліза все ж сказала :
—Не ображайся ти ,я все розкажу .Тільки не зараз ,давай після уроку в їдальні .Там ніхто й не почує ...—і ми зайшли до класу ,а за нами ще декілька наших однокласників і Дарина Сергіївна .
—Так ,11-б прошу уваги .Я прийшла на рахунок поїздки .Виїзд в 21:00 .Збираємось усі біля школи .Номери вже заброньовані ,тож ви будете жити по 3 .Надіюсь ,що ви вже дорослі і самі вирішите хто з ким жити буде .Заселяємось в номера в 9 ранку .Після цього маєте 2 годинки щоб відпочити .І в 11 в нас екскурсія по місту .Після екскурсії обід в 14:00 .Після цього йдемо на пляж .Там побудемо годинки 3 .І на 19:00 в нас вечеря ,а після цього в вас вільний час .Можете піти погуляти ,але без дурниць .Щоб я вас потім пів ночі по Одесі не шукала. І ніякого алкоголю ,інакше відразу до дому пішки підете .На рахунок суботи і неділі ,то я ще не знаю .Можливо ми поїдемо в аквапарк ,але все залежить від вашої поведінки .Питання є ?
—Ні ,немає .—сказали ми всі разом .
І Дарина Сергіївна попрощавшись з нами вийшла з класу ,а зайшла Лариса Володимирівна (наш вчитель біології ) ,ну і ми приступили до навчання .
Після уроку ми все ж вирішили поговорити з Лізою в їдальні .
—Ну ,що в вас там з Вовою ,а то я від цікавості згораю !?
—Ну я ж сказала ,що зустрічаємось ми. Он вчора побачення було...
—Ну і як тобі побачення ?—а мені й справді так цікаво стало .Хоча я й не спеціаліст в перемиванні чийогось особистого життя .
—Класне ,ми цілу ніч в парку гуляли .А Вова виявляється дуже цікавий і веселий .
—О бачу хтось таки нарешті по-справжньому закохався .
—Ага аякже так і закохалась .
—Ну ну ,побачимо .Але Вова хлопець хороший і тебе любить .Думаю ,що все в вас буде добре .
—Ну я теж надіюсь ...
І на цьому ми нашу розмову закінчили і нарешті пообідали круасаном і соком .А після уроків я все ж почала думати над тим ,щоб організувати для Артема якийсь сюрприз .І от що я придумала —картинг за містом .
Не знаю як Тьома до цього віднесеться ,але надіюсь ,що позитивно .Ну те ,що він швидкість любить ,то я точно знаю .Залишилось дочекатись понеділка .Бо до нього зустрітись не вийде.Тьома поїхав на якусь виставку у Францію на 3 дні .Але ми щовечора переписуємось .Ну вже правда в Інстаграмі ,бо з Парижа до Києва йти трішки далеко .Ну я вдячна людині ,яка створила Інтернет .Бо без неї наше життя було б ще набагато складнішим .І от я вирішила йому написати і відразу натякнути про сюрприз .
—Привіт ,Тьом .Як ти ?
Він в мережі ,тому і відповідь швидко написав .
—Бонжур ,мадмазель.Живопис це звісно цікаво ,але я скучив ...(і вкінці сумний смайлик ).
—Miss you too ❤️
І тут в мені проснувся скритий англійчАнин.Аж самій смішно стало .
—Хто ти і що зробила з моєю Елізабет ?Я ж по інглишу взагалі нічого не шпрехаю))) (і звісно куча веселих смайликів в кінці .)
Тьома і жарти це одне ціле .Без них він нікуди .
—А ти в понеділок зранку приїжджаєш ?
—Так ,в 9 вже б мав приземлитись .А чому питаєш ?
—Та так ...А ми б могли зустрітись в 12:00 в понеділок в парку біля фонтану ?
—Так ,добре .А куди б ти хотіла піти ?
—Ну давай місце я сама виберу ...
—Значить сюрприз ?Елізабет що ти вже придумала ?
Який ж він догадливий .Прям Шерлок Холмс .
—Soon❤️
Ну нічого я тобі не розкажу ,навіть не мрій ,мовчатиму як та риба .Нехай і він трошки побуде в моїй шкурі ,а то ...сам робить мені сюрпризи і навіть словом не натякне ,що та й коли .От і я нічого йому не розкажу .Нехай думає ,прикидає варіанти ,мучиться в догадках і нехай цікавість його гризе .От так от .Я та ще інтригантка ...