20 глава

*Елізабет
Їхали ми мовчки ,бо обоє насалоджувались цією нічною темрявою ,де були тільки ми і місяць ,який освічував нам шлях .Холодний вітерець розвіював моє волосся ,а я вже напів спляча ледве трималась за мужні плечі Тьоми .Я пригорнулась до нього ще сильніше і ближче ,так ,що відчула ,як швидко б'ється його серце .З ним я почувала себе так добре ,от би ця дорога ніколи не закінчувалась і ми просто так їхали кудись не думаючи про всі свої проблеми ...
Але ми вже під'їхали до мого будинку .Сил перелазити через паркан вже взагалі не було .Але якось ми все таки перелізли і опинились в величезному саді ,який нагадував лабіринт .Тьома побачив ,як я потираю сонні оченята і ледве перебираю ногами і тут же підхопив мене на руки .А далі я й не пам'ятаю як вже опинилась сплячою в своєму ліжечку ...
Тиждень пройшов досить спокійно ,я б сказала навіть занадто .Шкода ,що тільки з Тьомою не бачились більше ,але сьогодні ввечері ми домовились домалювати картину .Вже не можу дочекатись сьогоднішньої зустрічі .От залишилось досидіти декілька хвилин на алгебрі ,почергувати і все .
Знайомий до болі дзеленькіт оголосив про закінчення останнього уроку .
—До побачення учні ,хороших вам вихідних .Домашнє завдання на дошці .—промовила Зінаїда Миколаївна виходячи з класу ,а за нею линули і всі інші .Крім мене ,Лізи і Остапенка .Саме так .Мені прийдеться чергувати з цим ідіотом .Він більше ні в який день не може просто ...От знову звалився на мою голову .А Ліза вирішила на мене почекати ,бо ми домовились ,що підемо ще разом в торговий центр .Я почала мити дошку ,а Остапенко тим часом пронизуючи мене своїм холодним поглядом підливав вазони .Ліза в той час залипала в своєму телефоні .І тут раптово ми почули мелодію ,яка долинала з смартфона подруги .
—Ой ,це до мене .—швидко сказала Ліза .Вона взяла трубку і вийшла з класу .
І тут ми з Остапенко залишились одні і мені стало якось не по собі .Кров ніби в жилах застивала лише від його погляду .
—Я йду воду принесу .—це єдине ,що я змогла придумати ,щоб піти з класу .Я швидко взяла велике відро з брудною водою а також швабру і швидко чкурнула з класу .
Фуххх...Ну хоть тут немає цього ненормального .
Я помила швабру і почала набирати воду .І тут я почула чиїсь кроки в коридорі .Двері в вбиральню відчинилися і я побачила перед собою Даню .
—Шо ти забув в жіночій вбиральні ?—запитала я .Він що маньяк якийсь і мене переслідує ?
—Прийшов мочалку помити .—спокійно відповів він ,так ніби й нічого не сталось .
—Ти що надпису на дверях не бачиш чи що ?Це жіноча вбиральня .
У відповідь він лише усміхнувся мені і почав наближатись до мене все ближче і ближче .Так ,що я обперлась об стіну .В мене аж коліна почали дрижати .
—Остапенко я знаю все про твоє бажання від Смирнова так що провалюй звідси  .—я намагалась сказати це максимально впевнено .І відштовхнула його руками від себе .Але звісно ,що він нікуди не пішов .
—Ну якщо знаєш то й що .Бет ходи до мене .—цей придурок знову наблизився до мене і обвив мою талію своїми ледяними руками від яких в мене мурашки по тілі пробігли .
—Даня у мене є хлопець ,тому краще іди звідси .—в надії ,що він все ж таки схаменеться і піде сказала я .Та навзамін знову побачила його усмішку .
—А ми йому нічого не скажемо ,Бет ...
Я хотіла відповісти йому ,але він притулив вказівним пальцем мені до губ .Я хотіла вже вирватись від нього і просто втекти ,але в мене не вийшло .Він ще сильніше прижав мене до стіни ,так ,що я відчула як хруснув мій хребет .Одна рука Дані опинилась на моїй шиї і він поцілував мене в губи .В той момент мені стало так неприємно неначе мене якийсь комар укусив .Від цих думок аж бридко стало .Його губи були такими ж ледяними ,як і погляд .Це був зовсім не такий поцілунок ,як з Тьомою. Я супротивилась ,але Дані від цього було тільки весело .І тут я вкусила його за нижню губу .На кутиках його вуст з'явилась яскраво червона крапелька крові ,яку хлопець просто витер рукою. 
—Хм...Вирішила зі мною пограти , Елізабет .Ну нічого я приймаю твою гру .
Він знову наблизився до мене і почав цілувати в шию .
—Даня відпусти мене негайно і я просто вдам ,що нічого не було .Іди своєю дорогою ! —казала я ,а в очах вже стояли сльози. Невже цей покидьок зробить щось зі мною .
Його поцілунки ніби обпалювали мою шкіру вогнем .
—Допоможіть ,хто небуть !!!—з усієї сили закричала я в надії ,що хтось все ж таки почує мене і не залишить в біді .
—Кричи скільки завгодно і так школа вже пуста .Бет тобі сподобається ,перестань вже супротивлятись .—його рука опинилась під моїм платтям трошки вище коліна .
А мої очі просто почервоніли і з них почали котитись сльози ...
Але я так просто не здамся я з усієї сили вдарила його рукою по лиці і ще раз закричала :
—Допоможіть ,благаю !!!
Цей падлюка натомість сильно схопив мене за шию ,так ,що я відчула хрускіт власних кісточок і мені бракувало повітря навіть ,щоб дихати .Даніна щока вкрилась сильним рум'янцем ,але йому було байдуже на це і він почав далі мене цілувати ...
Мені від нього не вирватись .Невже це кінець і як я тепер просто гляну в очі Тьоми ?Сльози ще більше наверталися на очі ...
Аж тут я почула в коридорі до болі знайомі голоси .Ліза зі своїм старшим братом знайшли мене .Ден щосили вдарив Даню в живіт .Той аж закричав від болю .Ден доречі боксом займається ,тому в тому ,що його удари сильні і влучні ніхто не сумнівався. Ден вдарив його ще раз і перейшов на крик :
—Остапенко ти щось весь розум втратив .Ти дівчину силою вирішив взяти ?Ще раз це повториться і я тобі всі зуби перерахую !Пішов нафіг звідси падлюка!!!
Даня швидко звалив від гріха подалі .А я просто сповзла по стінці до низу. 
—Бет все буде добре .Він ж тобі нічого не зробив ?—подруга швидко підбігла до мене і обійняла .
—Ні ,не встиг ...а як ви тут опинились ?
—Ну після того як ми мали сходити в тц в мене ще мало бути репетиторство з інглишу ,а я зошит забула. А Ден і так сюди їхав ,тому я попросила його взяти зошит .
Я з вигнутою бровою глянула на Дена .Що він забув в школі ?
—Ну все Ден в мене від Бет секретів не має .Тим паче ,що ми знаємо про неї все ...—перша не витерпіла нашої мовчанки Ліза .—Ден теж таємно зустрічається з дівчиною .З Нікою з 10-б та що Пономаренко .А її батьки їй заборонили з ним бачитись ,бо бачте їм не подобається ,що вона зустрічається з хлопцем ,який грає на гітарі і співає замість того ,щоб займатись чимось серйознішим. От вони й бачаться потай ...
Я була рада за Дена .Ніка хороша дівчина .Думаю в них все буде добре...
—Дякую ,що допомогли ,а то я не знаю що б і робила .—сказала я витираючи сльози .
Ден і Ліза допомогли мені піднятись .Подруга дала мені заспокійливі таблетки і мені трохи полегшало .Додому я приїхала на таксі і незамітно пробралась до своєї кімнати ,щоб ніхто не помітив в якому я стані .Я подивилась на себе в дзеркало і вжахнулась .Макіяж був зіпсований від моїх сліз ,а на шиї залишились синьо-червоні сліди від пальців Дані .Я виглядала жахливо .Мені потрібно оговтатись ,тому я вирішила прийняти душ і трохи освіжитися .Я просто строяла ,а по моєму тілу з голови до ніг прокочувались холодні капельки води .На душі було якось важко ,але добре ,що Ден і Ліза допомогли мені .Постоявши під потоком води хвилин десять я пішла одягатись .За 2 години мене вже чекатиме Тьома .І як мені скрити все це від нього ?
Сліди на шиї я вирішила замазати тональним кремом ,але їх все одно було видно ,тому я замотала їх легенькою хусткою ,яка лише доповнювала образ .Зробила легкий
макіяж ,щоб сховати сліди своїх мішків під очима .
Одягнула я сьогодні ніжно голубе плаття ,взула білі кросівки ,а зверху чорну косуху .І от я вже виглядаю набагато краще .Але зовні і всередині зовсім різні картини .Бо мені хотілось плакати і десь сховатись від усього світу .І от я вже побачила свого Тьому і як завжди з трояндою .Батько сьогодні додому не з'явиться ,тому що на два дні поїхав у відрядження до Львова ,тому ми вірили зустрітись ще днем .Він чекав мене у саду ,тому я швидко перелізла через перила і він впіймав мене.Я дивилась в його красиві сірі оченята і намагалась усміхнутись. Але в той момент я лише сильно обняла його і прижала до себе .
—Я скучав за тобою ,моя Елізабет .
—Я теж ,дуже за тобою скучала .
В той момент з очей покотилась одна скупа сльозинка ,яку я швидко витерла ,щоб Тьома нічого не побачив ...