8 глава

*Елізабет
—В тебе дуже круто виходить ,з тебе б вийшов класний художник .
—Та ні ,це все завдяки тобі .
—Повір ,я впевнений ,що якщо прикладеш ще трохи зусиль ,то в тебе виходитимуть круті роботи .
В цей момент в мене появилась ще одна ідея .Можливо трошки божевільна ,але все ж ...
—Тьома ,ти б не міг мене ще трохи навчити .Мені це справді цікаво ,але ще й дещо потрібно .Нам задали з мистецтва намалювати "Щастя " .Можливо ти навчиш мене ?
Незнаю як я наважилась це сказати але ...І справді було мені цікаво ,мої очі теж почали горіти ,коли я малювала .І ще ...Важко самій собі признатись ,але я ще хотіла побачитись з цим юнаком ,ще раз подивитись в його сірі очі .Він ніби притягував мене до себе ...
—Звісно ,буду радий тобі допомогти .
—Артем ,а нам нічого не буде за те ,що ми цю стіну розмалювали ?—запитала я .
—Ні .Мене й так просили її розмалювати ,а ти мені от і допомогла .Думаю ,що ця стіна стала набагато кращою ,коли на ній з'явилась ти .
Від цих слів в мене очі заблистіли .Приємно було від нього це чути .Я сфотографувала наше творіння напам'ять і ми пішли гуляти парком .Мені було так добре з ним .
—Тьома дякую тобі за цей день .
—Швидше я б сказав ніч .—ми обоє почали сміятись .—і тобі дякую ,Елізабет. 
Я не втрималась ,підійшла до нього ближче і обняла .Артем неочікавав цього ,але був приємно вражений ,це я зрозуміла по виразу його обличчя .Він обняв мене за талію .Як ж добре мені було в його обіймах ,так не хотілось відпускати .Але вже було дуже пізно ,тому нам було пора іти .
—Прощай , Елізабет .—на останок сказав мені Тьома .
—Бувай .—сказала я йому в слід і побігла парком .
Яка ж незабутня була ця зустріч ,не можу передати словами .Мені хотілось обернутись і побігти йому на зустріч щоб ще раз обійняти ,але я стримала себе і свої емоції .Я йшла темним парком .На небі так гарно сяяв молодий місяць і зірки ,які освічували мені шлях .Все накруги здавалось якоюсь казкою .Як це все чарівно ,але мені як і Попелюшці потрібно було повертатись додому .На годиннику вже була 3:47 .
Я й не замітила ,як швидко пройшов цей час .Хмммм...Я подзвонила Вові ,щоб він мене забрав .І вже за 10 хвилин я сиділа в машині погрузившись в свої думки .Приїхали ми пізно .Непомітно зайшли у двір і я знову почала пробиратись до себе і кімнату .Цього разу мене вже підсадив Вова ,а сонна Ліза подала руку.Добре ,що хоть не дуже високо .Просто я вже з тераси лізла на балкон ,відстань між ними була не дуже велика .Вова допоміг мені і поїхав ,а Ліза от згорала вже від цікавості .Відразу накинулась на мене з запитаннями .Але на годиннику вже була 4:30 і мені ну дуже хотілось спати .
—Лізо ,я розумію твою цікавість і обіцяю все розказати ,але благаю давай завтра ,бо я вже ніг своїх не чую ,так спати хочу .—сказала я позіхаючи .
Вона подивилась на мене кислим лицем ніби маленька дитина в якої забрали цукерку .
—Ну добре зануда ,давай переодягайся і спати ,бо я теж стомлена .—сказала Ліза ,але потім додала —Але завтра чекаю всіх потробиць ,від мене не відвертишся !
І з цими словами і швидко переодягнувшись в піжаму заснула .Як солодко я спала ,наче немовля ...
Ранок наступного дня .
Сьогодні субота .Ми з Лізою спали до 8 .Я була дуже стомлена ,бо не привикла лазити кудись в ночі .Під приводом того ,що мені потрібно оновити гардероб я випросила батька ,щоб ми з Лізою поїхали в торговий центр. Він не хотів мене відпускати ,але все ж ...Погодився на це ,але з нами обов'язково мав поїхати Семен Петрович .Ми погодились ,бо краще вже так ніж ніяк .Ми зайшовши в торговий центр відразу направились в кафе ,бо вже було близько 10 години ,а ми ще не снідали .Я замовила собі бельгійські вафлі і капучіно ,а Ліза фреш .Ми присили за столик .
—Ну все я більше не витримую ,швидко розказуй ,що там вчора було ,а то я згораю від цікавості .Хто той таємничий Ромео ?—швидко протараторила Ліза.
—Пам'ятаєш ,як я розказувала тобі ,що зіштовхнулась з хлопцем у парку .
—Ну ...і дальше .—Ліза зомбувала мене своїм поглядом чекаючи на подробиці .
—Це був той самий юнак .
—А я тобі казала ,ще тоді ,що ти в нього влюбилась .Але от я по твоїм розказам тоді думала ,що то якийсь тихоня ,а тут бачте троянди на балкон приносить ,ризикуючи собою .Ну і як він тобі ?—все випитувала Ліза .
І як ж відповісти на це питання ?
—Та нормальний хлопець ,досить милий і добрий .
—Ага ,ага ...Милий і добрий і саме тому назначив зустріч в 12 ночі .Саме так роблять справжні мілашки ...
На наших обличчях з'явились усмішки .
—Мені що з тебе кожне слово витягувати .—з докором фиркнула подруга .—Давай розказуй де ви до ранку лазили .
—Ми малювали .
—Подруго ти що гепнулась головою коли злазила з балкону ?Яке малювання вночі ?—вона дивилась на мене так неначе я якась ненормальна .
Але ж це було правдою . Можливо дивною і комусь не зрозумілою ,але правдою .Ліза на слово мені не повірить ,тому я дістала з кишені телефон і почала гортати фотографії .
—Ну ось .—я тицьнула її телефон прямо в лице ,що Ліза аж трохи здригнулась з свого місця .—сама подивись ,якщо не віриш .
Вона взяла до рук телефон ,щоб подивитись поблище .
—Це ви разом малювали ?
—Мене він сам намалював ,а його ми разом .
—Красиво вийшло .А як звати твого Ромео ?
—Його звати Артем і більше не називай його Ромео .
—Ну а що було дальше ?
—Далі ми прогулялись трохи ще в парку ,обнялись і пішли .—коротко відповіла я ,не вдаючись в подробиці .
—А поцілунок ?
—Який ще поцілунок ,Лізо ,ти взагалі здуріла ,ми з ним вперше бачимось .—мені хотілось зараз кинути в неї подушкою і нарешті припинити цей допит .Шкода ,що під рукою нічого не було ,бо точно б в неї полетіло .
—Ну не перше ,а друге .—з сарказмом сказала Ліза .
Я на це просто закотила очі ,бо не мала відповіді .Ну і що що друге ?То я мала відразу лізти до нього цілуватись чи як ?Мені він і справді дуже симпатизував ,але я не була настільки рішучою .Тим паче якийсь страх за те ,що про мої "нічні гуляння" дізнається батько ...це зупиняло мене .
—Ви хоч номерами обмінялись ?—запитала Ліза 
Блін ...я про це зовсім забула .Щось з голови вилетіло ,але в той ж момент я згадала й про те ,що Тьома не був з тих "класичних юнаків " ,які обмінюються телефонами і водять дівчат на перше побачення в кафе чи кіно .Тим паче як мене знайти він знає сам .Тоді казав ,що знає про мене багато , та й знає ,де я живу .