5 глава

*Елізабет
—Ліза ,я хочу тобі дещо розказати .Можливо ти десь мені якусь пораду .
—Хм...заінтригувала ,ну розказуй ,що там в тебе вже сталось .
Вона зосереджено поглянула на мене і я почала розказувати :
—Два дня тому я в себе на балконі знайшла цю записку і ще червону троянду —я тикнула їй першу записку ,яка весь час знаходилась в моїй кишені .Я вирішила носити їх з собою ,щоб ніхто не побачив ,а троянди заховала в себе в кімнаті .Подруга вихопила її в мене з рук і почала читати .На її лиці ніби було написано "What ?"і я продовжила розказувати .—я думала ,що може хтось помилився ,та вчора я знайшла ще одну записку на тому самому місці .—я тикнула їй і другу записку .—я не знаю хто це і за що вибачається ,тому написала йому записку і поставила на те саме місце ,де він їх приносив .Написала йому щось типу хто він .А потім після репетиторства зайшла глянути і там вже була нова записка і троянда .—я тикнула їй і третю записку —от тепер незнаю що й робити. Він навіть ім'я моє знає ,а я поняття не маю хто це .От тепер сиджу тут і думаю ...
Подруга весь цей час дивно на мене дивилась ,а тоді заговорила .
—Ну ти подруго даєш ,поки мене один день в школі не було ,а в тебе вже якийсь таємний шанувальник з'явився .
Вона  почала трошки підсміхатись .
—Це не смішно ,що мені тепер зі всім цим робити ?
—Якби я була на твоєму місці то точно б пішла ,можливо якийсь красунчик .
—Так ,але я не ти .Я ж поняття не маю навіть хто це .А раптом якийсь маньяк ще щось мені зробить ?
—Аякже маньяк ,який тобі троянди присилає і записочки з вибаченнями. Саме так поводяться справжні маньяки .
Ми обоє розсміялись .А й справді, якби він хотів мені зашкодити то хіба б слав квіти ,ризикував щоб нікому не попастися і вибачався ?
—Він так багато про мене знає ,та й ще зустріч опівночі назначає .
—Ну той що ,якщо багато знає .Може закохався та й вирішив все дізнатись , а опівночі може тому ,що про батька знає ,знає ,що тебе не відпустять днем ?
—Хм ...можливо .Але навіть якщо захочу піти ,то не зможу .Ти ж знаєш тата .Як тільки йому про записки розкажу то він мене з дому не випустить ,то ще й цьому незнайомцю ноги переламає,ти ж його знаєш .
—Та знаю ,знаю .Але навіщо відразу батькові казати .В мене от є крута ідея ...
—Що ти там вже задумала ?

Її очі горіли вогнем ,що ж ця ненормальна знову придумала ?
—Пропоную зробити так .Я приїду до тебе сьогодні в годині 8 .Скажемо , що я залишусь в тебе ночувати .Твій батько точно не прийде до тебе в кімнату .А я допоможу тобі вийти через балкон .Про допомогу попрошу Вову.Він точно не відмовиться .—(Вова це водій Лізи .Хлопець років 18 .Високий брюнет з зеленими очима ,який був у неї закоханий .Тому й хлопець виконував всі бажання подруги .Вона ж не звертала майже на нього уваги ,хлопець він простий .Але коли їй щось ну дуже треба було ,то один поцілунок Вові і він вже робив все, що вона хотіла .Мені трохи було шкода його .Хлопець ж хороший ,може Ліза і колись його полюбить ?)—Вова відвезе тебе в цей парк і вже назад забере. А я тим часом мирно буду спати в твоїй кімнаті поруч з плюшевим медведем ,який буде вдавати "Бетті".От і все ,а ти тим часом будеш з своїм інкогніто .
Моя подруга точно божевільна .
—А якщо батько дізнається ?Страшно трохи ...
—Бет ти як маленька .Досить так переживати ,ніхто й нічого не дізнається .Перестань ти свого батька боятись ,роби вже те ,що сама хочеш ,а то ти як робот ,що тобі скажуть ,то ти й робиш .А хлопець бачиш ризкує заради тебе ,лазить по балконах ,як той Ромео .А ти Джульєтто блін , та йди й нарешті дізнаєшся хто він !
На моєму лиці знову появився рум'янець ,від Лізиних слів .Ну який ще Ромео ,та й я ніяка не Джульєтта .Я звичайна собі Бет .
—Такс це вже не обговорюється ,я приїжджаю до тебе в 8 ,ми робимо з тебе принцесу і ти йдеш на зустріч з своїм донжуаном ,а то ще той Ромео сам явиться до тебе на балкон і почне тобі серенади співати .
Від цих слів я подавилась круасаном .Ліза почала бити мене по спині і сміятись .Знову вона зі своїм Ромео .Вічно вона всіх шиперить .Я допила свій чай і ми пішли на уроки .Весь час я думала про ту зустріч .Хто ж цей незнайомець ,а може краще не йти ?Але все ж мені так кортіло дізнатись хто він такий .Це було сильніше ,навіть за страх ,що батько все дізнається .Після уроків я поїхала додому .Вирішила сьогодні подивитись який фільм .Знайшла в інтернеті якусь романтичну комедію .От і якби я була щаслива, як ці люди у фільмах .Такі милі ці закохані ,а головне щасливі .Мені теж хотілось бути схожою на них .Теж прокидатись з одним іменем на вустах ,так ж само закохано дивитись в чиїсь очі і тримати когось за руку .Але це все були лише мрії і незбуті бажання ,реальність ж була зовсім іншою .
І тут я почула стукіт у двері .Це була Ліза .
—Ти подивись на неї .Вона собі тут в спортивному костюмі розляглась і поїдає солодке .Альо ...—вона пощолкала пальцями в мене перед очима .—це в мене чи в тебе побачення ?Вставай давай ,чи ти збираєшся в цьому спортивному костюмі йти ?
—А що поганого в спортивному костюмі? Ми ж йдемо в парк та ще в ночі ,він ж і так мене не побачить .
—Оу подруга ,бачу з тобою геть все запущено .Ти хоч раз на побаченні була ,занудо ?
Я кинула в неї подушкою .
—Так тепер ти в руках професіонала ,бистро встала і підійшла до мене .Щас з Попелюшки зробим принцесу .
—Еййй.—обурено промовила я 
—Ще мені тут по ейкай .Давай сідай бо часу немає .
Я з насупленим лицем присіла на крісло біля туалетного столика з дзеркалом.Ліза відкрила свою сумочку ,яка була вщент забита косметикою .
—Я так і знала ,що в тебе майже немає косметики ,тому взяла все з собою .
—Ти ж знаєш ,що я не люблю яскравих макіяжів ,в мене є все ,що мені потрібно ...
—Так ,так ,все що потрібно до школи ,а не для побачення .—перебивши мене сказала Ліза.
—Ей ,ніяке це не побачення ,зупини свою фантазію .
—Ну ну .Сідай вже .
Я все ж вирішила довіритись подрузі ,але перед тим сказавши їй декілька погроз .Якщо зробить щось дуже яскраве чи визиваюче ,то ображусь і нікуди не піду .