*Елізабет
І знову цей надокучливий дзеленькіт .Колись я розтрощу цей клятий будильник .Але на годиннику вже була 7:05 .Хочеться чи ні ,а вставати прийдеться. Як розумієте ,вставати зранку я не дуже любила .Повертівшись ще хвилин 10 в ліжку я все ж таки встала і попрямувала до кухні .Там вже на мене давно чекав сніданок .
—Бет вже 7:30 а ти ще досі в піжамі .Швидко їж і збирайся до школи ,бо твій батько буде злий ,якщо ти запізнишся .—промовила Олена Миколаївна .
—Гаразд .
Швидко поснідавши оладками з яблуками і запивши все це кавою я пішла збиратись .Погода сьогодні прекрасна .Я дуже любила весну .З її приходом все навколо ніби оживало .Я одягнула ніжно рожеву блузу і чорні облягаючі джинси з завищеною талією .Також взяла білі кроси а зверху одягнула пальто в клітинку .Сьогодні вирішила намалювати вії і брови ,також підвела губи ніжною нюдовою помадою ,волосся трішки підкрутила і попрямувала до школи .Там як завжди мене зустріла Ліза .
—Бет ,приголомшливо виглядаєш .
Подруга була щедра на компліменти .Але мій сьогоднішній образ і мені дуже подобався .Я присіла за парту біля подруги .
—Дякую ,ти теж дуже красива .
—А що в тебе з ногою ?
Я ще трохи храмала і звісно Ліза це замітила .До дрібниць вона була дуже вже уважна .
—Та так нічого ,вчора нечайно з якимось хлопцем в парку зіштовхнулась і трошки вдарилась .
—Надіюсь все добре ...А хлопець то красивий?—з цікавістю запитала подруга .
Їй тільки одне в голові .
—Ліза .—з докором подивилась я на неї .—це звичайний перехожий.
—Та та ,я твої щоки саме тому зараз вкрились рум'янцем .Що сподобався ?
А їй тільки хлопці в голові .Я кинула в неї якимось зошитом ,а вона почала сміятись .
—Невже Бет закохалась нарешті ?—в її очах заграли бісики .
А я сама й не знала що їй відповісти .Бачила його ж тільки раз ,навіть імені не знаю .Яка ще любов ?Просто симпатичний хлопець .
—Ні ,не закохалась я !
—Ну добре ,добре ,не хочеш не признавайся .Хоч який він на вигляд розкажеш ?
—Блондин з сірими очима .Зростом десь 185 .На вигляд десь йому років 17-18 .Був в жовтому худі і штанах в клітинку і ще в таких круглих прозорих окулярах .Досить милий і привітний ,допоміг дойти .
—Ну ти точно влюбилась .—вже пошепки і хіхікаючи додала Ліза .
Але на цьому наша розмова закінчилась ,бо до класу ввійшов вчитель української мови і всі ми втихомирились .Урок пройшов спокійно ,але як завжди нам нагадували "взятись за навчання ",бо ви вже бачте випускники і за 2 місяці школу закінчуєте ,а потім нас чекає ЗНО .Важко бути одинадцятикласником .Весь час доводиться ходити на репетиторство і проходити якісь тести .А ще від слова ЗНО в тебе починає сіпатись око і по тілу ніби мороз щипає .Відчуття не з найкращих ,ну нічого ще трошки і ці тортури закінчаться і всі ми з полегшенням видихнемо .Думаю ЗНО я складу добре ,бо я справді до нього готуюсь .Поступати напевно буду на психолога .Мені ще з дитинства дуже подобалась ця професія .Я б хотіла пробувати спілкуватись з підлітками .Батько звісно мене не підтримав ,сказав ,що я маю успадкувати його бізнес і стати директором ,а не психологом ,але я зовсім цим не цікавилась .Я нічого в цьому не розумію ,я той бізнес в перший ж день розвалю .Ми дуже часто спорили з ним на цю тему ,навіть можна сказати сварились, але потім просто її закрили .Надіюсь він змирився .Після школи я попрощавшись з Лізою і поїхала на репетиторство з математики .Цей предмет я теж не дуже любила ну так як і фізику ,просто не моє ,але ж на ЗНО прийдеться здавати ,тому треба .Посидівши там годинку я замучена поїхала додому .Десь до дев'ятої робила домашку .Потім лягла в ліжко і зрозуміла ,що знову вирубалась .Не знаю скільки я так проспала ,але мене розбудив якийсь шум на балконі .Що ж це таке ?Я подивилась на телефон .12:45 .Нормальні люди в таку годину сплять ,але ж це я .А от що там на балконі шуміло ?Я включила фонарик і вирішила піти подивитись що там .Трохи лячнувато ,в мене навіть коліна почали трястись .Але все ж я зібрала всю свою сміливість в кулак і відчинила двері .(Хто не зрозумів з моєї кімнати був відразу вихід на балкон .Я дуже любила там снідати і читати .)Я посвітила фонариком по всюди .Фуууух...Ну вроді нікого немає .Але що ж це таке на столі ?Я підсвітила фонариком і побачила там червону троянду, а біля неї невеличкий конверт. На дворі було трохи прохолодно тож я взяла квітку і зайшла в середину .Хто ж це зробив мені цей сюрприз ?Я навіть не догадувулась хто це може бути .Я понюхала троянду ,вона так добре пахла ,тоді я присіла на ліжко і почала відкривати конверт .Всередині була невеличка записка ,яку я звісно розгорнула .Було написано від руки.
"Цей ніжно рожевий колір сакури так тобі личить..."
І все ?Від кого ця записка я взагалі не розуміла .Я була сьогодні в блузі такого кольору ...Що це все означає?Якийсь ненормальний стежить за мною ,та й як він взагалі пробрався в мій дім?Та хоча ...маньяки ж не дарують червону троянду і не пишуть записку ,як вам личить той чи інший колір .Дивно це все ...Тепер я ще більше запуталась ,бо уявлення не мала хто це .
#3997 в Сучасна проза
#10578 в Любовні романи
школа підлітки перше кохання, кохання і вибір, кохання інтриги та таємниці
Відредаговано: 30.08.2020