Частина 3

Коли вони підійшли поблище, я нарешті змогла розгледіти їхні обличчя.

-Нерозумію, для чого нам з нею знайомитись? - хлопець простягнув мені свою тонку руку. Я подивилась на нього. Акуратно причесане волосся золотавого кольору колихав вітерець, а його карі очі спокійно, якось без емоційно дивились на мене - Всетаки представитись не завадило б. Мене звуть Марк. З нас трьох - він рукою вказав на себе й хлопців - я єдиний маю здоровий глузд - він скептично глянув на друзів.

-Коли ж ти вже заткнешся?! - один з хлопців підійшов до Марка й ляснув його по потилиці - Як же ти надоїв своїм скулінням. А? Я й забув про тебе - схоже він й дійно забув мене за декілька секунд. Я швидко оглянула його. Кучеряве волосся, здається чорного кольору, було незграбно розкидане по бокам. Очі були карі, майже такі ж, як у Марка - Конор - кинув той, й продовжив сваритись з Марком.

-Ну хто ж так знайомиться - останній з них з усмішкою підійшов до мене - Хей! Я Джеймс. На зважай на цих двох - він швидким рухом вказав на Марка й Конора -Вони завжди так. А тебе як звуть? - доки він говорив, я роздивлялась його. Схоже розчесане, проте недбало розкинуте в різні сторони коричневе волосся й зеленкуваті очі.

-Ну, мене звуть Кайлі. Що ви тут робите так пізно?

-А, нуу, просто вирішили прогулятись - схоже, він не очікував цього питання - А ти чого тут сама?

-Та от, не спалось. Вирішила спокійно посидіти біля моря, а тут ви - останні слова я вимовила з невиличкою усмішкою.

-Зрозуміло. Ми вже будемо повертатись. Хтопці! - він усміхнувся й помахав мені - Що ж, надіюсь ще зустрінемось! До зустрічі!

-Ага! - я також усміхнулась й помахала - Напевне, мені теж варто повертатись - я акуратно склала свої речі, й рушила додому.

-Ну й дивна ніч - я усміхнулась сама до себе й пішла у кімнату.

Наступну годину я розмалбовувала свій малюнок, який почала малювати на пляжі. Це було море, місяць й зорі, які я бачила доки сиділа на піску. 

Завершивши, я глянула на своє творіння. Чогось не вистачало. 

-Точно! - я взяла чорний олівець й домалювала три постаті, які стояли по коліна у воді. Двоє з них сварилась, а третя постать махала рукою - Те що треба - я глянула на годинник й відставила скетчбук. Час збиратися на заняття.