8.1 Нестерпна реальність.

З того часу як дівчина востаннє бачила Джея, минуло два місяці. Не дивлячись на те, що пройшло доволі багато часу, Кейт ніби застрягла у тому моменті, коли спіймала останній погляд хлопця. Вона не хотіла вірити в те, що все, що відбувалося між ними, всього лише гра. Так, Кейт теж ненавиділа своїх батьків і також хотіла би вивести їх на чисту воду, але не таким шляхом. 
Дівчина нічого не чула про Джейкоба й не бачила його, після того, як хлопець зник у вікні. Він виконав прохання Кейт і забрався з її життя, шкода, що не забрав і той біль, котрий все ще не покидає серце дівчини. Вона неймовірно сумує за хлопцем, якого встигла покохати. Кожну хвилину Кейт бажає повернутися в той час, коли, здавалось, все було щирим, і вона була щасливою. Дівчина хотіла повернути ті миті, коли вони були разом. Інколи Кейтлін була ладна вистрибнути з вікна й кинутись на пошуки Джея, щоб, забувши про страждання, опинитися в його обіймах. 
Також вона й розуміла, що може знову обпектися. 
Але попри все, навіть зараз, стоячи перед дзеркалом у весільній сукні, дівчина мучила себе здогадками й сумнівами. 
Можливо, якби вона не поспішала з висновками й дозволила Джею пояснити, зрозуміла, що помилялася й зараз він був би поряд. Вона б дала хлопцеві можливість все розповісти, її думки виявились не правдивими, і дівчина не почувалася такою розбитою. 
Якщо б вона ще мить зачекала й не реагувала так гостро, дізналась, що між ними все було по справжньому, адже їй так кортіло почути від Джея про його почуття. 
Можливо, подарувавши йому цей шанс, Кейтлін знову була б щасливою...

- Доню, ти справжня принцесса! - всплеснула в долоні міссіс Ліндсон й сказала всім присутнім стилістам і костюмерам покинути кімнату. 
Кейт сумно посміхнулась, згадуючи як Джей називав її принцесою і бажав викрасти. Дівчина шкодувала, що не погодилась і не втекла з цього світу, можливо, тоді все було б добре.

- Не знаю, що можна тобі побажати на майбутнє, але головне – будь щасливою, - дівчина не розуміла, чи мати говорить це щиро, але помітила, що жінка змінилась останнім часом. 
Хоче можливо це лише через те, що вона виконала її волю.

І ось час настав...

Повільно Кейтлін крокувала червоною доріжкою, котра вела прямо до вівтаря. Але вона зовсім не відчувала нетерпіння та щастя у душі, що повинна відчувати наречена. Все було навпаки, і дівчина бажала, щоб це виявилося лише нічним жахіттям. 
Все проходило на найвищому рівні. Батьки хотіли, щоб у такий день усе було просто ідеальним і вишуканим. Все-таки єдина донька виходить заміж. 
Здавалось, ціле місто зібралось у цьому храмі. Кейт помічала знайомі лиця і дивувалася, як всі ці люди тут помістились. Дівчина думала про що завгодно, тільки не про те, що з кожним кроком наближається до хлопця, з яким проведе усе життя. Вона завжди уявляла себе у весільній сукні з щасливою посмішкою на обличчі і людиною, з котрою буде готова зробити все що завгодно, з котрою буде готова розділити своє життя, з тим, кого вона буде кохати. 
А зараз, стоячи біля священника і дивлячись у очі Кайлу, вона розуміла, що після сьогоднішнього рішення її життя вже ніколи не буде таким, якого вона бажала. І дівчина змирилась з цим, прийняла таку долю.

- Дорогі присутні, ми зібралися тут і зараз, щоб стати свідками вступу в шлюб Кейтлін Ларсон і Кайла Дженнера, - голос священника гучно лунав по всьому залу. Серце Кейтлін заболіло, коли вона помітила переможний погляд Кайла, але все-таки, через силу, змогла видавити з себе посмішку. - У цьому божественному храмі долям двох людей судилося з'єднатися. Якщо будь-хто з присутніх знає причини, за якими це не може статися, нехай скаже зараз або вічно мовчить.

У залі повисла гробова тиша, а серце Кейт завмерло. Минали секунди разом з болісними ударами серця і дівчині так кортіло, щоб хтось промовив хоч слово. Як вона бажала, аби хтось піднявся і сказав що все це помилка, щоб це жахіття хоч колись скінчилося.
Але останні надії зруйнувались, коли священник прочистив горло та почав говорити:

- Тоді... - його голос раптом перервав різкий стукіт дверей, котрі щойно відчинились. Священник замовчав і, як усі присутні, зупинив погляд на постаті, що з'явилась на порозі.
 

***

Привіт, читачі) 

Дуже хотілось би почути від вас враження про книгу у комментарях та дізнатись чи цікава вам ця історія. 

Ваша Ню ❤️❤️❤️