7.2

Кейт повернулась додому зовсім замученою і сумною. Цілий день їй не давали спокою міркування, через слова Кайла. Невже Джей - хлопець, якому вона довіряла й вважала більшим, аніж просто другом - мав такі наміри щодо Кейтлін? Вона сподівалась, що блондин все придумав, а з Джеєм просто був знайомий, тому впізнав його і обдурив дівчину. Кейт не могла повірити, що хлопець, якого вона встигла полюбити, міг сприймати їхнє спілкування, як гру.

- Щось сталось, Кейті? - схвильовано поцікавився Джей, коли дівчина вже на протязі хвилини дивилась на нього, не мовивши ні слова.

- Це правда? - тихо запитала вона. Подивившись у вічі дівчини, настрій хлопця різко змінився, і він опустив голову, мабуть, зрозумівши про що Кейт, а її серце тим часом зупинилось.

- Що правда? - все ж таки уточнив він, спіймавши розбитий погляд дівчини.

- Бачу ти і сам чудово знаєш, - відповіла вона. - Як ти міг, Джей?

- Кейті, це все не...

- Не називай мене так, - процідила вона крізь зуби, - більше ніколи не смій мене так називати!

В голові дівчини промайнули усі прекрасні моменти разом з Джеєм. Їй завжди так подобалось, коли він з посмішкою лагідно промовляв: "Кейті". Здавалось, що в ці миті хлопець дарував їй крила, а тепер так жорстоко їх відірвав, разом із частинкою душі.

- Забирайся, - сухо відказала дівчина, навіть не подивившись на Джея.

- Я можу все пояснити... - почав говорити хлопець, не бажаючи покидати Кейт, але дівчина не дозволила йому продовжити.

- Пояснити що, Джей? Як ти обдурив мене, грав мною, моїми почуттями? - зі слізьми на очима говорила дівчина, відчуваючи, як з кожним словом на її серці з'являється все більше ран. - Ти лише такий же, як і інші.

- Будь ласка, повір мені, - заблагав Джей, але дівчина більше не секунди не бажала слухати його.

- Ні! - викрикнула Кейт, а тоді, змахнувши сльози, беземоційно продовжила холодним тоном. - Я вже повірила тобі одного разу, а тепер забирайся, або ж я покличу охорону.

Хлопець востаннє подивився на дівчину, в його очах можна було побачити біль і відчай. Джей мовчки розвернувся та вже назавжди покинув кімнату Кейт. Дівчина лише скляним поглядом дивилась на відчинене вікно і розуміла, що їй більше нічого не залишилось, як тільки прийняти реальність.

Кейт уже було всеодно на все навкруги. Єдина людина, котра на її думку розуміла й підтримувала, виявилася такою ж підлою, як усі інші в цьому містечку. Сльози виступили на очі, коли Кейт затямила, що Джей був лицеміром поряд з нею і кожну мить брехав їй. Дівчина ніколи не дозволяла собі плакати, але зараз, закрившись у власній ванні вона ридала, не в змозі зупинитись. Тепер їй більше нема чого боротися за своє щасливе майбутнє, боротися за Джея. Зараз зосталось лише назавжди прийняти це нестерпне життя і насправді стати такою ж, як оточуючі її люди.

- Місіс Ларсон... мамо, - звернулась вона до жінки, зайшовши у вітальню, - Я згодна, я вийду заміж за Кайла...