5.2

Одягнувши одне з багатьох плать, котрі заповнюють гардероб Кейт, та нафарбувавшись як слід, дівчина навіть не звернула уваги на дзеркало, адже їй було всеодно на цей вигляд та й на вечірку взагалі. Сказавши водію адресу, вона не так й швидко добралась до необхідного місця, адже будинок Лін знаходився на окраїні міста. Подякувавши водію та запевнивши його, що назад добереться з друзями, Кейт рушила шукати подруг.

- Ой, міс Ларсон! - підбігла до неї якась дівчина, - Я дуже рада зустріти вас тут, мій батько прац...

- Вибач, - перебила їі Кейт, не бажаючи вислуховувати якісь прохання, чого вона й не має робити, - я зараз зайнята, знайдеш мене пізніше. - Дівчина лише мовчки кивнула і пішла. Кейт ледве добралась до будинку, адже весь час їі перестрівали ці підлизи.

- Яка в тебе чудова сукня, Кейтлін, - зупинила її, здається, якась знайома, - знаєш, моя мама відкрила новий бутік. Може навідаєшся на днях..?

- Так, так, - відмахнулась дівчина й помітила вже не тверезу Міру неподалік.

- О-о, привіт, Кейт! - привіталась вона, а на питання де знаходиться Лінда, лише знизила плечима.

- Кейтлін!!! - почувся радісний вереск подруги. - Ти вже тут, а, отже, можна починати.

Лін всплеснула в долоні й побігла до мікрофону. Кейт було байдуже до того, що там говорила дівчина, тому вона все пропустила крізь вуха, декілька раз почувши і своє ім'я.

- Все так чудово! - знову підбігла Лінда. - Всі знають, що в мене найкращі вечірки. Дякую, Кейт, що прийшла, а тепер ходім танцювати!

Дівчина не стала суперечити й послідувала за Ліндою до інших танцюючих підлітків. 
Кейтлін вирішила, що і їй потрібно відволіктись від усього й просто розслабитись під ритми цієї музики. 
Відчувши на своїй талії чиїсь руки, вона відразу згадала про доторки Джея, але від цих по тілу не бігли приємні мурашки, а, скоріш, їй було бридко. Різко розвернувшись, в ніс Кейт вдарив неприємний запах алкоголю, що вона аж похитнулась, але швидко взяла себе в руки:

- Ти, певне, помилився дівчиною, - усміхнулась вона, окинувши поглядом нахабного блондина, - йди полапай когось іншого. - Помітивши розгубленість хлопця, голубим очам якого, певне, ніхто не відмовляв, Кейт доволі боляче наступила йому каблуком на ногу й швидко розчинилась у танцюючому натовпі.

Дівчині необхідно було подихати свіжим повітрям, але вийшовши на подвір'я, вона теж побачила безліч підлітків. Зрозумівши, що їй тут вже набридло, Кейт вирішила повернутись додому. Подруги ще не збираються йти, та й навряд чи в такому стані вони зможуть їхати, тому дівчина пішки рушила в бік її будинку.

- Е-ей, - почула вона чийсь п'яний голос позаду. Повернувшись, вона впізнала хлопця, котрого залишила на вечірці з болем у нозі, - мені здається, ми не закінчили...

Помітивши, що співрозмовник був зовсім не в собі, Кейт безстрашно підійшла ближче й мовила:

- Тобі краще взагалі не дивитися на мене, не те що говорити. Одне зайве слово і ти вилетиш з цього міста, як тільки я клацну пальцями, - дівчина не відводила погляду від його нерозуміючих очей, - затямив?

- Ти що собі дозволяєш, а? - він замахнувся рукою, але Кейт спритно перехопила її, ударивши хлопця в сонячне сплетіння й вибивши все повітря. 
Він похитнувся й взявся за місце удару. Кейт схопила його за волосся й, примусивши подивитися їй в очі, сказала:

- Це останнє попередження, краще забирайся від мене подалі.

Блондин миттю зник з очей Кейт, а дівчина, спокійно видихнувши, почула знайомий голос за спиною:

- Ого, та з тобою небезпечно зв'язуватись, Кейті!

- А ти що тут робиш, Джей, - обернулась дівчина, - невже слідкуєш за мною?

- Та що ти! - швидко відказав він. - Просто відчув, що ти в халепі й вирішив побути героєм.

Дівчина посміхнулась та, глянувши на пустуючу дорогу попереду, промовила:

- Ну що ж, ходімо, мій герой, а то ідея самій йти пішки у цій темноті лякає.

Хлопець на це тільки широко посміхнувся й, взявши Кейт під руку, покрокував уперед.
Вони рушили додому, заповнюючи тишу навколо невимушеними та такими щирими розмовами.